Місто Рівне, вигравши грантовий конкурс Євросоюзу, долучилося до боротьби зі змінами клімату.
Рівне стало єдиним містом в Україні, яке отримало від Європейського Союзу грант на 973 тисячі євро. Відтак у рамках дворічної програми пілотних міст NetZeroCities, серед яких Амстердам, Варшава, Будапешт, Мадрид, Рим і Стамбул, буде створювати енергетичний паспорт громади, розробляти сценарії переходу міста до «нульових» викидів CO2 до 2050 року, а також навчати рівнян енергоефективності.
– Сам по собі грант передбачає в основному, так би мовити, м’які заходи – здебільшого навчання, популяризацію серед мешканців міста енергоефективності та захисту довкілля, – розповідає директор Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради Володимир ЛИПКО. – У проєкті – три основні розділи. Перший – розробка сценарію переходу Рівного до міста з нульовими викидами СО2. Цей показник, щоправда, дещо умовний. Але є розроблені європейськими та американськими установами нормативи, якими визначаються нульові викиди СО2. Отож маємо відповідати цим нормативам, що стосуються використання не вихлопних видів палива – газу, вугілля і т.д. Йдеться також про те, щоб їздити на водневих або електроавтомобілях, використовувати відновлювальні джерела енергії, максимально переробляти тверді побутові відходи.
– Отже, нас чекають справжні революційні переміни, які торкнуться фактично усіх сфер життя.
– Там є багато вимог і заходів, які треба виконати. Але в першу чергу візьмемося за те, що нині лежить тягарем на плечах людей, які при цьому зараз отримують не дуже якісну послугу, – теплопостачання і подачу гарячої води. Ми не хочемо, щоб місто забруднювалося тими трубами, які димлять над деякими котельнями. Також проти того, щоб для обігріву помешкань використовувався газ. Тому маємо намір звернутися до європейських і українських експертів допомогти знайти шлях для Рівного, який дасть можливість не бути, скажімо, у 2030 році подібними до індіанців, які живуть у наметах в той час, як Європа обігріватиметься, умовно кажучи, водою, вітром і сонцем, а ми будемо грітися від щепи. Хоча заради справедливості треба сказати, що європейці багато використовують і біопалива, в тому числі солому, енергетичну вербу, з яких роблять паливні гранули. Втім, якщо використовувати у котельнях найсучасніші системи фільтрування димових газів, то відповідно не буде потерпати навколишнє середовище. Це, звичайно, буде дорого, зате якісно.
– Тобто не йдеться про те, що в Рівному закриють котельні, що працюють на твердому паливі?
– Звичайно ж ні. Спочатку маємо зробити мапу міста, на якій подати характеристику всіх будівель: як вони споживають енергоносії, який норматив мав би бути у них, якщо б вони були правильно утеплені, обладнані належною вентиляцією, системою освітлення і т. д. Використовуватимемо дрони, які обстежуватимуть будівлі в інфрачервоному спектрі, щоб все це встановити, зафіксувати і нанести на мапу. Кожен будинок буде обстежувати енергоменеджер. Потім зможемо вказати, чи потрібно будинок утеплити. Чи, можливо, достатньо буде лише замінити вікна. Це буде така собі інтерактивна мапа міста, де так само нанесемо котельні, тепломережі. Тоді зможемо дивитися, що у нас, скажімо, є котельня, яка працює на газі, вона генерує стільки-то калорій тепла, але якщо ми термомодернізуємо район, який вона обігріває, то нам треба буде у півтора чи у два рази менше калорій.
А вже маючи інвентаризацію всіх наших потужностей щодо генерації і споживання, вона зможе (скориставшись рекомендаціями експертів) перейти до запровадження сучасних систем опалення. Але головне, щоб цей процес відбувся без стресу для наших мешканців, тобто не позначився на платіжках у бік збільшення сум.
Таким чином завдання цього проєкту полягає саме в тому, щоб вивчити всі можливості та максимально використати доступні нам за ціною новітні технології в енергогенерації та опалювальній системі, щоб Рівне відповідало статусу міста з нульовими викидами СО2.
– Ви окресли один із трьох напрямів проєкту. Що передбачають решта?
– Другий великий блок – це навчання. І не тільки студентів Національного університету водного господарства та природокористування, з яким спільно подавалися на цей проєкт для більш поглибленого вивчення теми енергоефективності, боротьби за збереження клімату та навколишнього середовища. Навчання також проводитиметься для завгоспів і голів ОСББ, які відповідають за утримання та експлуатацію будівель. Головам ОСББ, для прикладу, треба розуміти, як впливає вентиляція на мікроклімат у будинку, як позначається на стані опалення будинку балансування радіаторів, встановлення індивідуальних теплових пунктів. Як впливає утеплення даху, стін. Які мають бути матеріали, щоб вони були вогнетривкими, довготривалого використання і не втратили свої властивості. Врешті-решт скільки все це коштує. Базові знання більшість із управителів багатоквартирних будинків уже мають. Але, повірте, ще є чого вчитися і куди рухатися.
Дуже важливо також працювати з бізнесом. Бо ті, хто не буде енергоефективними (а ми знаємо, які високі вимоги ставить перед бізнесом ЄС), той не зможе продавати свою продукцію на європейських ринках.
І насамкінець третій блок. Хочемо встановити датчики контролю в бюджетних установах. У нас зараз триває збір інформації за показниками лічильників тепла, електрики, води і газу, яка проводиться в ручному режимі. Ми бачимо цю інформацію щоденно. Проте існує людський фактор, який зумовлює неточності чи помилки. Отож плануємо поставити датчики зчитування показників лічильників, які також фіксуватимуть температуру повітря (назовні і в середині будівлі), силу вітру. Тоді матимемо більше аналітики, щоб коректніше економити енергоресурси в бюджетних установах. Відтак у нас буде більш чітка база для розрахунків при створенні сценарію переходу.
– Володимире Станіславовичу, кожна історія має свою передісторію. Що передувало отриманню гранту від Європейського Союзу?
– Ми десь із півтора року шукали можливість профінансувати реалізацію задумів щодо інвентаризації споживання та генерації. Іншими словами, створення енергетичної карти міста. Тобто про неї ми говорили вже давно, але розуміли, що це доволі недешевий інструмент, щоб покладати його на бюджет міста. Отож шукали грантові пропозиції. Це не перша подача заявки на участь у подібних проєктах. Цього разу вона виявилася вдалою.
Вірю, що таким же успішним буде й втілення цього проєкту. Він не має завершитися напрацюванням документів, які лежатимуть під сукном. Вони повинні перетворитися в інвестиційні проєкти, які базуються на науковому дослідженні.
Розмову вів Василь ГЕРУС
Читайте також: Підвищені тарифи на тепло у Рівненській громаді поки не застосовуватимуть