Лікар з великої літери. Хто з рівнян не чув про золоті руки дитячого лікаря ортопеда-травматолога Рівненської обласної дитячої лікарні Івана Степановича Чеверди? Його ім’я стало синонімом професіоналізму, доброти й відданості своїй справі. Років за його плечима – немало, а добрих справ, зроблених ним за довгий вік, – ще більше..
Іван Чеверда – родом з Івано-Франківщини. Уже змалку він хотів бути лікарем. Ще навчаючись у школі, хлопець вирішив, що стане саме медиком, і батьки підтримали такий вибір сина. Отож першим його кроком до майбутньої професії став вступ до Львівського медичного училища та служба в армії у складі групи радянських військ у Німеччині фельдшером дивізіону.
Одразу після демобілізації Іван Чеверда вступив до Івано-Франківського медінституту і закінчив його в 1970 році. Тоді ж за направленням поїхав працювати на Рівненщину, в Рокитнівську ЦРЛ. І хоч від початку мріяв про кар’єру хірурга, так вийшло, що став ортопедом-травматологом. Утім, як зізнається Іван Степанович, ніколи про це не шкодував, адже він знайшов і реалізував себе в цій спеціальності.
Фахівцем лікар став у Рокитному
У Рокитному молодий лікар працював п’ять років. Саме там відбулося його становлення як фахівця. Іван Чеверда і сьогодні пам’ятає перший серйозний клінічний випадок, який трапився на початку його практичної діяльності. Тоді його пацієнтом став лісник з відкритим переломом кісток гомілки, якого привалило деревом. Іван Степанович оперував його пів ночі, та все закінчилося щасливо.
У 1975 році Івана Чеверду перевели в обласну клінічну лікарню в ортопедо-травматологічне відділення. На той час у ньому лікувалися і дорослі, й діти. Але невдовзі відбулася реорганізація, внаслідок якої відділення було розділено на доросле та дитяче, і завідувачем дитячого було призначено Івана Степановича. Маючи вже певний досвід лікування травмованих дітей, він вдосконалив свій рівень, пройшовши спеціалізацію з дитячої ортопедії й травматології в профільному київському інституті.
За ініціативою Івана Чеверди відкрили травмпункт
У 1989 році з побудовою обласної дитячої лікарні до неї було переведено з обласної клінічної лікарні й дитяче травматологічне відділення. А зважаючи на велику кількість дитячого населення, за ініціативою Івана Чеверди, в 1990 році на базі відділення було відкрито також травмпункт, який у 2002 році став окремим підрозділом лікарні.
З 1980 року Івана Чеверду було призначено також головним позаштатним дитячим ортопедом-травматологом обласного УОЗ. Тож він дбав і про розбудову дитячої травматологічної служби області, і про підвищення професійного рівня лікарів.
Під керівництвом Івана Чеверди дитячі травматологи освоювали нові лікувальні методики. Він першим в області почав проводити складні реконструктивні операції на кульшовому суглобі з остеотомією таза черезкістковим компресійно-дестракційним остеосинтезом за Ілізаровим, позавогнищевим остеосинтезом стержневими та шпице-стержневими апаратами зовнішньої фіксації при вродженій патології, травмах і наслідках травм опорно-рухового апарату в дітей і реконструктивні операції при дитячому церебральному спастичному паралічі. Також Іван Степанович вперше в області провів реконструктивне оперативне втручання при вродженому вивиху стегна з доступу Ватсон-Джонса. Він є автором понад 50 раціоналізаторських пропозицій, розробником методу пластики проксимального кінця стегнової кістки.
У відділенні працював чудовий колектив
– Роботи було багато, – пригадує Іван Чеверда. – Щороку у відділенні лікувалися до двох тисяч дітей. Навантаження на лікарів завжди було великим. Окрім усього, ми багато працювали ще й у режимі санавіації, виїжджаючи в райони. Та ми справлялися, адже у відділенні склався чудовий колектив, в якому всі підтримують одне одного.
Після 34-річного завідування відділенням у 2013 році Іван Чеверда передав керівництво молодому наступнику Ігореві Яковцю. Та все ж практичної діяльності не залишив – щодня поспішав на допомогу своїм маленьким пацієнтам.
– Я дуже люблю свою професію, – каже Іван Степанович. – Так приємно радіти разом з батьками й дітьми, яким допоміг вилікувати травму чи позбутися вродженої ортопедичної вади! Дуже тішуся, коли діти йдуть з лікарні здоровими. Це – головний сенс моєї роботи, те, заради чого я й обрав її, чому прагнув стати лікарем. І більшої нагороди мені й не потрібно.
Прийшовши в медицину за щирим покликом серця
Іван Степанович впевнений, що лікар повинен любити свою справу і робити її добросовісно, не думаючи про користь і винагороди, а бажаючи насамперед вилікувати хворого.
– Постійно вчитися і працювати над собою, цікавитися досягненнями світової медичної науки. Не застоюватися, а невпинно йти вперед, рухатися і в професії, й по життю, бо рух – це і є життя, – доводить Іван Чеверда.
«Кожен має бути величним у своїй справі». Навряд чи Іван Степанович «приміряв» колись до себе ці слова древнього іспанського філософа Грасіана Бальтасара. Але віддавши медицині понад п’ять десятків років, він, без сумніву, став Лікарем з великої літери. Лікарем, котрому без вагань можна довірити своє здоров’я, на чиє милосердя й чуйність можна покластися.
31 жовтня 2024 року в Івана Степановича був останній робочий день у Рівненській обласній дитячій лікарні. Він вирішив піти на заслужений відпочинок. Колеги з великою повагою щиро дякують Іванові Степановичу за роки праці. «Це не просто лікар, це – ціла епоха в рівненській медицині. І ми дякуємо лікарю, який став легендою за життя», – кажуть вони.
Дана РОМАНЮК, Медичний вісник+
Читайте також: Рівненський «Щедрик»: успіх, народжений з любові до України
- Жительку Рівненського району шахраї обманули за допомогою ШІ
Цього разу із жителькою Рівненського району «близька подруга» переписувалася притаманною для них мовою: цікаві слова та смайлики. Ба більше, прохання позичити гроші прозвучало в аудіо, а на додачу — відео підтвердження, що це вона.