Лікар з великої літери. Хто з рівнян не чув про золоті руки дитячого лікаря ортопеда-травматолога Рівненської обласної дитячої лікарні Івана Степановича Чеверди? Його ім’я стало синонімом професіоналізму, доброти й відданості своїй справі. Років за його плечима – немало, а добрих справ, зроблених ним за довгий вік, – ще більше..
Іван Чеверда – родом з Івано-Франківщини. Уже змалку він хотів бути лікарем. Ще навчаючись у школі, хлопець вирішив, що стане саме медиком, і батьки підтримали такий вибір сина. Отож першим його кроком до майбутньої професії став вступ до Львівського медичного училища та служба в армії у складі групи радянських військ у Німеччині фельдшером дивізіону.
Одразу після демобілізації Іван Чеверда вступив до Івано-Франківського медінституту і закінчив його в 1970 році. Тоді ж за направленням поїхав працювати на Рівненщину, в Рокитнівську ЦРЛ. І хоч від початку мріяв про кар’єру хірурга, так вийшло, що став ортопедом-травматологом. Утім, як зізнається Іван Степанович, ніколи про це не шкодував, адже він знайшов і реалізував себе в цій спеціальності.
Фахівцем лікар став у Рокитному
У Рокитному молодий лікар працював п’ять років. Саме там відбулося його становлення як фахівця. Іван Чеверда і сьогодні пам’ятає перший серйозний клінічний випадок, який трапився на початку його практичної діяльності. Тоді його пацієнтом став лісник з відкритим переломом кісток гомілки, якого привалило деревом. Іван Степанович оперував його пів ночі, та все закінчилося щасливо.
У 1975 році Івана Чеверду перевели в обласну клінічну лікарню в ортопедо-травматологічне відділення. На той час у ньому лікувалися і дорослі, й діти. Але невдовзі відбулася реорганізація, внаслідок якої відділення було розділено на доросле та дитяче, і завідувачем дитячого було призначено Івана Степановича. Маючи вже певний досвід лікування травмованих дітей, він вдосконалив свій рівень, пройшовши спеціалізацію з дитячої ортопедії й травматології в профільному київському інституті.
За ініціативою Івана Чеверди відкрили травмпункт
У 1989 році з побудовою обласної дитячої лікарні до неї було переведено з обласної клінічної лікарні й дитяче травматологічне відділення. А зважаючи на велику кількість дитячого населення, за ініціативою Івана Чеверди, в 1990 році на базі відділення було відкрито також травмпункт, який у 2002 році став окремим підрозділом лікарні.
З 1980 року Івана Чеверду було призначено також головним позаштатним дитячим ортопедом-травматологом обласного УОЗ. Тож він дбав і про розбудову дитячої травматологічної служби області, і про підвищення професійного рівня лікарів.
Під керівництвом Івана Чеверди дитячі травматологи освоювали нові лікувальні методики. Він першим в області почав проводити складні реконструктивні операції на кульшовому суглобі з остеотомією таза черезкістковим компресійно-дестракційним остеосинтезом за Ілізаровим, позавогнищевим остеосинтезом стержневими та шпице-стержневими апаратами зовнішньої фіксації при вродженій патології, травмах і наслідках травм опорно-рухового апарату в дітей і реконструктивні операції при дитячому церебральному спастичному паралічі. Також Іван Степанович вперше в області провів реконструктивне оперативне втручання при вродженому вивиху стегна з доступу Ватсон-Джонса. Він є автором понад 50 раціоналізаторських пропозицій, розробником методу пластики проксимального кінця стегнової кістки.
У відділенні працював чудовий колектив
– Роботи було багато, – пригадує Іван Чеверда. – Щороку у відділенні лікувалися до двох тисяч дітей. Навантаження на лікарів завжди було великим. Окрім усього, ми багато працювали ще й у режимі санавіації, виїжджаючи в райони. Та ми справлялися, адже у відділенні склався чудовий колектив, в якому всі підтримують одне одного.
Після 34-річного завідування відділенням у 2013 році Іван Чеверда передав керівництво молодому наступнику Ігореві Яковцю. Та все ж практичної діяльності не залишив – щодня поспішав на допомогу своїм маленьким пацієнтам.
– Я дуже люблю свою професію, – каже Іван Степанович. – Так приємно радіти разом з батьками й дітьми, яким допоміг вилікувати травму чи позбутися вродженої ортопедичної вади! Дуже тішуся, коли діти йдуть з лікарні здоровими. Це – головний сенс моєї роботи, те, заради чого я й обрав її, чому прагнув стати лікарем. І більшої нагороди мені й не потрібно.
Прийшовши в медицину за щирим покликом серця
Іван Степанович впевнений, що лікар повинен любити свою справу і робити її добросовісно, не думаючи про користь і винагороди, а бажаючи насамперед вилікувати хворого.
– Постійно вчитися і працювати над собою, цікавитися досягненнями світової медичної науки. Не застоюватися, а невпинно йти вперед, рухатися і в професії, й по життю, бо рух – це і є життя, – доводить Іван Чеверда.
«Кожен має бути величним у своїй справі». Навряд чи Іван Степанович «приміряв» колись до себе ці слова древнього іспанського філософа Грасіана Бальтасара. Але віддавши медицині понад п’ять десятків років, він, без сумніву, став Лікарем з великої літери. Лікарем, котрому без вагань можна довірити своє здоров’я, на чиє милосердя й чуйність можна покластися.
31 жовтня 2024 року в Івана Степановича був останній робочий день у Рівненській обласній дитячій лікарні. Він вирішив піти на заслужений відпочинок. Колеги з великою повагою щиро дякують Іванові Степановичу за роки праці. «Це не просто лікар, це – ціла епоха в рівненській медицині. І ми дякуємо лікарю, який став легендою за життя», – кажуть вони.
Дана РОМАНЮК, Медичний вісник+
Читайте також: Рівненський «Щедрик»: успіх, народжений з любові до України
- Несподівана користь від кропу на городі
Звичайний кріп, який росте практично на кожній ділянці, оздоровлює землю. Як помітили спеціалісти, кріп створює максимально сприятливе середовище для розвитку тих бактерій, які переробляють залишки рослин на корисний азот.
