Це було дуже давно. Але ця історія досі має значення. Сивий чоловік сидів біля входу в східне місто…
До нього підійшов юнак і сказав: «Я жодного разу тут не був. Скажіть мені, а які люди живуть у цьому місті?
Старий відповів йому запитанням: «А які люди були в тому місті, з якого ти прийшов?»
– Це були егоїстичні та злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!
– Що ж, не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш таких самих людей, – відповів йому старий.
Юнак пішов далі.
Трохи згодом інший юнак наблизився до старого. Він запитав про те саме:
– Я тут не був ні разу. Скажіть мені, будь ласка, які люди живуть у цьому місті?
Старий подивився на юнака, посміхнувся і відповів:
– А скажи, синку, які люди були в тому місті, звідки ти прийшов?
– Мені приємно відповісти на ваше запитання, діду. О, це були добрі, гостинні й благородні люди. У мене там було багато друзів, тож мені нелегко було з ними розлучатися. Мені так не хотілося йти.
– Он як? Пощастило тобі! Ти знайдеш таких же людей і тут, – з посмішкою відповів старий.
– Дякую вам, діду. Дай Бог вам здоров’я на довгі роки! Піду подивлюся це місто!
Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидві розмови. І, як тільки юнак пішов, він звернувся до старого з докором:
– Як ти можеш так кидати слова на вітер? Ти ж дав дві різні відповіді на одне й те ж запитання! Та й хто ти такий, щоб обговорювати людей у цьому місті?
Старий мовчки вислухав купця і відповів:
– Сину мій! Мені приємно, що ти взяв так близько до серця сенс моїх слів. Бачу, тобі не байдуже те, що люди кажуть один одному. Але мої слова не були сказані просто так.
Кожен носить свій світ у власному серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого доброго в тих краях, звідки він прийшов, і тут не знайде нічого. Навпаки ж той, у кого були друзі в іншому місті, й тут теж знайде вірних і відданих приятелів. Яке у людини оточення, така й її сутність.
Так, ти маєш рацію, питання були однакові, але люди були різні.
Марія МАТВІЙЧУК