У Рівному визначили переможців всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу на кращу концептуальну пропозицію комплексного благоустрою території парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка.
За підсумками засідання журі, перше місце здобув проєкт під шифром 999245, авторками якого є архітекторки з Чернівців — Валерія Мамут, Олександра Мамут-Лесь та Вікторія Гавриш.
Друге місце отримав колектив архітекторів з Києва, Дніпра та Рівного — Богдан Куцевич, Катерина Твердохліб, Сергій Ребристий, Анна Гарань та Олексій Корнієць, які представили проєкт під шифром 050101.
Третє місце посів проєкт 131313, підготовлений великим колективом з Чернівців, серед яких — Віталій Стрільчук, Каріна Банар, Вікторія Бейдик, Мар’яна Гарас, Олег Годзінський, Олександра Грач, Діана Дружиніна, Мар’ян Іванович, Христина Максимів, Діана Мороз, Іван Оначук, Адріана Стадник та Софія Фодчук.












Загалом із 24 зареєстрованих учасників було подано 10 готових проєктних пропозицій. Журі відзначило різноманітність бачення розвитку парку та його локацій, обговорюючи ефективність реалізації, відповідність завданню й актуальність запропонованих ідей.
Публічний огляд конкурсних робіт триває у Міському будинку культури (Соборна, 3Д) щоденно в будні з 10:00 до 17:00 і триватиме до 4 липня 2025 року. Підсумки та нагородження переможців заплановано на 1 липня о 10:00 у тій самій локації.
👉 Переглянути електронні варіанти робіт можна за цим посиланням.
На візуалізаціях – відображені проєкти, що посіли призові місця, а також інші проекти конкурсу.
Джерело: Управління містобудування та архітектури м. Рівне
Читайте також: У Рівному обладнають п’ять будівель для маломобільних груп населення

Редактор сайту «Сім днів» і журналіст стрічки новин. Працює з оперативною інформацією, готує новини та долучається до створення авторських матеріалів для сайту.
Має значний досвід роботи у медіа. Протягом 1991–2009 років був технічним редактором газети “America” (Філадельфія, США), де відповідав за дизайн і верстку, підготовку графічних матеріалів, фоторепортажів та готового макету видання.
Володіння англійською мовою використовує для перекладу матеріалів, підготовлених у межах грантових проєктів, які редакція публікує на окремому піддомені для іноземних читачів.
