Зараз тільки й мови скрізь про пандемію коронавірусу. Про це, безумовно, треба говорити, бо йдеться про найголовніше – життя людей. Але чомусь усі, як у рот води набрали, мовчать про плачевний стан української економіки, яка стоїть на краю безодні.
А це не менш важливо, бо без вітчизняного виробництва Україна приречена на занепад. До цього, з усього видно, і йде.
Повірте, це не чергова страшилка, а реальність, яка викликає неабияку тривогу. Аби не бути голослівним, продемонструю кричущу ситуацію в економіці на прикладі одного з найбільших підприємств області – Рівненської фабрики нетканих матеріалів. Цими днями знову отримав листа від компанії, яка постачає «нетканці» електроенергію, про подорожчання енергоносія. Це при тому, що вартість електроенергії впродовж кількох місяців уже кілька разів росла. У серпні, зокрема, на 60 відсотків, на 20 – у вересні та жовтні. Тепер на 25-40 відсотків подорожчає у листопаді і приблизно на стільки ж – у грудні. Відтак за неповні півроку тариф на електроенергію збільшиться майже втричі. Але на цьому ріст цін на енергоносії, за прогнозом експертів, може не зупинитися, бо на вітчизняних електростанціях немає запасу вугілля. Подібна ситуація складається й на ринку газу, внаслідок чого відчутно подорожчала й сировина. Все це вкрай негативно позначилося й на виробництві фабрики нетканих матеріалів. Та, зрештою, не тільки на «нетканці». З нами вже по кілька місяців не розраховуються за отриману продукцію деякі фірми навіть з хорошою діловою репутацією, що свідчить про настання економічної кризи.
Можна було б усе «списати» на об’єктивну причину. Мовляв, так склалося, що у світі подорожчав газ. Можна клясти росіян, які «мутять воду» на ринку енергоносіїв. Але в мене інше запитання. У 2019 році Україна, як знаємо, електроенергію експортувала. Нині ж ми змушені купувати її за кордоном. Чому? В чому проблема? А в тому, що зненацька виявилося, що в нас немає достатньо вугілля. Але ж в нас такого не було навіть за гірших часів! Коли не вистачало 5-10 відсотків запасу вугілля, зчинявся цілий гвалт. Натомість зараз електростанції забезпечені лише на 25 відсотків, а винного немає.
Так, можна тішитися з того, що в нас є програма «Велике будівництво». Але, напевно, нерозумно віддавати всі гроші на зведення доріг чи будь-чого іншого, не подбавши про енергоресурси. Така енергетична криза може призвести до того, що зупиниться вся економіка і настане справжній колапс. А саме такі тенденції спостерігаються. Відверто кажучи, навіть не бачу виходу з цієї ситуації. Вірніше, не бачу бодай якихось намагань уряду виправити критичну ситуацію, яка набуває незворотного характеру. Вочевидь Кабмін, в якому міністр економіки міняється мало не кожні три місяці, просто не здатний забезпечити життєдіяльність країни. Якщо так продовжуватиметься й далі, просто страшно уявити, що всіх нас чекає вже у недалекій перспективі.
Богдан ГАПЯК,заступник голови Наглядової ради ПрАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів»