fbpx

Керівник рівненської ДПС розповів хто попаде під податкову амністію

Діліться інформацією з друзями:

Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, яке набуло сьогодні неабиякої актуальності, стало темою проведеної у редакції «7 днів» «гарячої лінії». Підтвердженням цьому стала чимала кількість дзвінків читачів газети, на які відповідав  в.о. начальника ГУ ДПС у Рівненській області Віталій ЧУЙ.

Нижче подаємо відповіді на найпоширеніші запитання.

– Отож, у чому суть одноразового декларування?

– Громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на активи у вигляді: грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та закордоном.

Ця можливість надана нормами Закону України від 15.07.2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Процедура декларування – абсолютно добровільна. Більше того, декларант не повинен підтверджувати джерела своїх доходів.

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подаватиметься декларантом до Державної податкової служби України через приватну частину Електронного кабінету.

Така можливість діє з 1 вересня і триватиме до 1 вересня 2022 року.

Тож, платник податків, який бажає здійснити добровільне декларування, вже може заповнити декларацію, підписати її та надіслати до ДПС.

Після цього декларація підлягає камеральній перевірці.

У ході перевірки ДПС з’ясовує, чи дійсно існують задекларовані активи. Це стосується, зокрема, грошей у банках.

Перевіряє, чи гроші знаходяться на рахунку, який був відкритий у рамках кампанії одноразового декларування, та правильність застосування ставок.

Якщо буде встановлено невідповідність даних, платника буде поінформовано про це та запропоновано виправити помилки.

Тож, декларування триватиме рік і не обов’язково одразу заповнювати декларацію, є час розібратися з питаннями, які  виникають. Будь-яка людина, у якої є питання, може отримати на них відповідь у режимі індивідуальної консультації в ЦОП або  через Контакт-центр. Крім того, ДПС підготовлено деталізовану презентацію, яку розміщено на  офіційному вебпорталі, де систематизовано відповіді на запитання, які зараз ставляться платниками податків.

Якщо є активи, з яких уже сплачено податки, їх теж потрібно декларувати? Наприклад, людина просто відкладала з зарплати частину коштів і зберігала їх вдома.

– Декларування активів є добровільним. Якщо ви вирішили, що вам це потрібно, то варто порахувати на яку суму.

Суму обсягом 400 тис. гривень держава визнає доходами, які ви могли накопичити. Якщо людина вкладається в цей діапазон, їй вірять на слово.

Але, якщо у людини є потреба надати активам, які  перевищують цю суму, офіційний статус, то треба подати декларацію. Таке декларування передбачає, що держава визнає, що ці кошти можна легально використовувати, і до людини не ставиться запитання, а чи сплачені з них податки. Податкова у цьому випадку не перевіряє під час декларування де особа взяла активи, але людина сама фактично заявляє, що кошти чи майно вона отримала законно.

– Якщо у людини є накопичення на суму понад 400 тисяч гривень, але з них сплачено податки. Як це можна довести?

– Це буде видно з реєстру. У податковій службі  реєстр доходів кожної особи ведеться з 1995 року. Туди входять усі доходи: і спадщина, і отримана заробітна плата, і самостійно задекларовані суми. Про це кожен може дізнатись в електронному кабінеті платника, якщо надасть запит. Якщо ви не користуєтеся таким кабінетом, то можете звернутися до центру обслуговування платників і протягом трьох днів отримаєте таку довідку.

Чи потрібно подавати до податкової одноразову добровільну декларацію з нульовими значеннями?

– Декларація подається фізичною особою у випадку наявності у такої особи активів, які були придбані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки. Тому, у разі відсутності таких активів подавати зазначену Декларацію з нульовими значеннями фізична особа не зобов’язана.

Чи потрібно подавати одноразову декларацію за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?

У такому випадку подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

– Якщо людина отримувала зарплату в конвертах, чи повинна вона в декларації вказувати, яке підприємство їй платило?

– Ні, людина не зобов’язана розкривати джерело, з якого отримала кошти, які декларуватиме під час податкової амністії. Сама форма декларації цього не передбачає. В декларації ви підтверджуєте, що ви не є резидентом держави-агресора, що ви не є особою, яка подавала е-декларації, що ви не отримали кошти злочинним шляхом і що усвідомлюєте, що якщо колись буде доведено зворотне, то результати декларування буде скасовано, вказуєте, що декларуєте, де це розміщено і, залежно від цього, яку ставку використовуєте, і обраховуєте податкове зобов’язання, яке має бути сплачено.

Тобто, декларант сам рахує, скільки потрібно сплатити. Податкова служба має право перевірити, чи правильно застосована ставка. Якщо неправильно, про це громадянина буде повідомлено, щоб він міг виправити. У випадку, якщо він цього не робить, декларація вважається не поданою. При цьому можна повернути кошти, якщо їх уже сплачено.

Які активи не потребують подання декларації?

– Це, насамперед, активи (крім нерухомості та транспортних засобів), сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень; квартира/квартири – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 120 кв. м.; будинок/будинки – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 240 кв. м; технічні споруди до 60 кв.м.; земельні ділянки – у межах норм безоплатної приватизації; один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера).