Відділ муніципальних проєктів, в якому працює сім спеціалістів, зі слів його керівника Олени Казмірчук, окрім інших напрямків, він займається впровадженням ряду міських програм, серед яких – Муніципальна програма сталого розвитку м. Рівне та Програма термомодернізації багатоквартирних будинків.
– Уже менше, як через півтора місяці, – каже Олена Казмірчук, – будемо підбивати підсумки роботи за 2020 рік, більшу половину з якого ми прожили в умовах карантину. Закономірно, що пандемія внесла суттєві корективи як в наше життя, так і в процес впровадження заходів усіх міських програм. Так склалося, що підготовчі заходи до реалізації проєктів у рамках Муніципальної програми сталого розвитку м. Рівне на 2018-2022 роки та Програми термомодернізації багатоквартирних будинків працівники нашого відділу провели у звичному режимі. А от далі почалося…
Фахівці відділу (як і багатьох комунальних установ) змушені були перейти на «дистанційку». Тобто надання консультацій житловим об’єднанням перевели в режим онлайн.
– Спочатку було дуже незвично, незручно, – зізнається Олена Петрівна. – Було багато переживань з приводу виконання взятих зобов’язань, наповнення бюджету. Хвилювалися, чи зможуть об’єднання зібрати свої внески, виконати роботи. Думали над тим, як нам проводити семінари, тренінги тощо. Але ми всі були свідомі того, що потрібно працювати. При цьому необхідно організувати не тільки свою діяльність, а ще й роботу тих ОСББ, проєкти яких були погоджені та затверджені до співфінансування на поточний рік.
На той час відділ муніципальних проєктів працював у закритому режимі, більшість його фахівців пішло на самоізоляцію. Із 7 працівників відділу на роботу виходили двоє-троє.
– Це при тому, що на період початку карантину припало проведення відбору виконавців робіт, – розповідає Олена Казмірчук. – Більшість ОСББ виявили бажання проводити відбір виконавців робіт відповідно до вимог МПСР і поспішали призначити й провести цю процедуру до 19 квітня 2020 року, до вступу в силу Закону України «Про публічні закупівлі». Це тому, що всім було лячно відбирати виконавців робіт із застосуванням електронної системи «Прозоро». Проте були й такі об’єднання, що виявили бажання відбирати виконавців із дотриманням принципів публічних закупівель.
Пристосувавшись до нових умов, працівники відділу проводили семінари в онлайн режимі, комунікації по телефону, створили групу у вайбері для обговорення з керівниками об’єднань ходу реалізації проєктів, надання консультацій щодо оформлення та подачі звітної документації, історії успіху реалізованих задумів з фотографіями. Крім того, налагодили прийом документів з відкладанням їх у місце, призначене для обсервації.
– Щодо Програми термомодернізації, – веде далі начальниця відділу муніципальних проєктів, – там трохи простіше. Всі питання вирішувалися в телефонному режимі. Листи для погодження надсилалися на електронну пошту. Ну а ті, що подавалися у паперовому вигляді, відкладалися на обсервацію з іншими документами.
Карантинні заходи, зі слів Олени Казмірчук, загалом призвели до затягування в часі виготовлення проєктно-кошторисної документації та отримання експертної оцінки кошторисної частини, підписання угод, особливо якщо потрібно було вносити якісь зміни. Давалася взнаки самоізоляція або захворювання тих чи інших фахівців. Переважна більшість ОСББ мали труднощі зі збором внеску громади, затримувалася видача «теплих» кредитів та й далося взнаки обмеження виділених державою на ці цілі коштів. Відтак, затягнулося виконання робіт, а кілька ОСББ у зв’язку з фінансовими труднощами й відмовою банків у наданні «теплих» кредитів змушені були відмовитися від реалізації своїх планів.
– А ще, проводячи оглядові візити реалізованих проєктів, ми були прикро вражені, наскільки мало поінформовані мешканці будинку про реалізацію того чи іншого проєкту, – ділиться враженнями Олена Петрівна. – І хочеться вірити, що це не «промах» голів правління ОСББ, а все ж таки наслідки карантину, який негативно позначився на живому спілкуванні. Зараз обговорюємо ідею щодо внесення у наступному році до переліку пріоритетів відбору проєктів поінформованість мешканців.
Карантин виявив слабкі сторони у всіх сферах життя. Треба віддати належне працівницям відділу муніципальних проєктів, які успішно справилися з усіма випробуваннями. Зараз усім, що пережили, вони діляться спокійно та стримано. Хоча було чимало труднощів, зумовлених дистанційною роботою, всі працівники відділу проявили розуміння, компетентність і з легкістю заміняли відсутніх колег.
– Карантинні обмеження вивели роботу відділу на незвичний для нас рівень, – констатує Олена Казмірчук. – Ми вчилися по-новому комунікувати з людьми, адже звикли лише до живого спілкування у теплій атмосфері кабінету, де професійні відносини нерідко переростали у дружні. Та, незважаючи на всі труднощі, ми справилися, набули нового досвіду, місцями навіть позитивного. Головне – навчилися бути взаємозамінними, згуртованими, ефективно планувати час та роботу.
Аналізуючи хід реалізації проєктів можна відзначити, що із 74 затверджених 44 – завершені, 18 знаходяться на кінцевій стадії. Це, повірте, хороший результат, зважаючи на карантин. Сподіваюся, що й решту 13 проєктів, які розпочали роботи, будуть успішно втіленні в життя.
Василь ГЕРУС
Пряма мова
Сергій ВАСИЛЬЧУК, заступник міського голови Рівного:
– Хочу зауважити, що сім працівниць, які ведуть міські програми з підтримки ОСББ навіть у цей непростий рік, супроводжують реалізацію 109 проєктів з капітального ремонту будинків. А в минулі роки в рамках програм муніципальної і термомодернізації втілювалося по 170 ідей. Це, погодьтеся, красномовний показник ефективності роботи, яку, можливо, й не видно, але ви уявляєте, який обсяг документів пройшов через їхні руки? Щоб усе це зробити, треба мати відповідні знання, побувати (і не один раз) на об’єктах. Крім того, взяти участь у відборі виконавців, перевірити акти виконаних робіт. А ще – відстежувати, на якій стадії роботи з реалізації проєктів. І все це роблять сім спеціалістів відділу муніципальних проєктів, причому дуже якісно, що не менш важливо.
Людмила ПОСТОЯНЕЦЬ, головний спеціаліст відділу:
– Так склалося, що поки мої колеги брали участь у проведенні відбору виконавців робіт, я перебувала на самоізоляції. Отож, змінила їх на момент підписання угод між управлінням економіки та головами правлінь ОСББ. Незвичним виявилося підписувати угоди в загальному коридорі нашого приміщення, з використанням рукавичок, масок і засобів дезінфекції. Та кількість угод, яка раніше укладалася протягом робочого дня, в період карантину підписувалася кілька днів. Доводилося боротися з незручностями і, чого душею кривити, страхом за своє здоров’я та здоров’я колег. Чесно кажучи, ще й досі незвично відкладати деякі документи на обсервацію.
Лариса Єфімова, головний спеціаліст відділу:
– Карантин перешкоджав вчасно отримувати та надавати інформацію щодо реалізації проєктів, ініційованих ОСББ. З початком прийому документів на фінансування виникла проблема через те, що пакет паперів потрапляв на обсервацію і лише потім запускався в роботу. Відтак це затримувало їх розгляд і подальше фінансування. Якщо ж потрібно було повернути документи на доопрацювання, то вони знову ж таки проходили всі ці «кола». Зараз я переконана в тому, що потрібно вдосконалювати навики та можливості в проведенні електронного документообігу.
Валентина Савчук, головний спеціаліст відділу:
– У період карантину мені довелося звикати та налагоджувати спілкування через соціальні мережі та месенджери. Так створилася вайбер-група, де голови ОСББ можуть ділитися досвідом, історіями успіху, фотографіями. А ми, в свою чергу, надаємо консультації, рекомендації тощо. Звикли до проведення семінарів наживо, тому було тривожно, коли організовували перший онлайн-семінар. Адже ми переймалися якістю технічної підтримки, присутністю учасників і ефективністю проведеного заходу. Карантин довів, що спілкуватися онлайн можна ефективно, тож я з радістю буду це застосовувати й надалі.