На саміті Європейської Ради 23 червня лідери країн Євросоюзу ухвалили історичне для нас рішення. Україна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу.
Це те, заради чого українці вийшли на Майдан у 2013 році і, зокрема, борються на фронті зараз. Україна в ЄС – це не лише про політично-економічний союз, а й про гарантії безпеки та окремішній шлях від Росії. Що змінює статус кандидата і як швидко Україна може стати членом європейської спільноти, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Перші кроки в європейському напрямі
Перші кроки до євроінтеграції Україна зробила ще в 1994 році, коли підписала угоду про партнерство і співробітництво. Аж через 15 років Україна стала учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство». А 2012 року заявила про намір підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Але наприкінці 2013 року тодішній президент України Янукович відмовився підписати Угоду, повернувши зовнішньополітичний важіль назад до Москви. Як наслідок, спалахнув Євромайдан, який переріс у Революцію Гідності. Янукович утік, а РФ окупувала Крим та частину Луганської і Донецької областей. І це лише посилило бажання українців бути частиною європейської спільноти.
У березні 2014 року тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підписав політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС, а в червні 2014-го – Петро Порошенко, як президент України, підписав економічну її частину.З 1 січня 2016 року між Україною та ЄС запрацювала поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі. У результаті ціла низка українських виробників почали експортувати товари до ЄС без мита.
Наступним євроінтеграційним кроком стало запровадження безвізового режиму з ЄС у червні 2017 року. Українські туристи отримали можливість вільно подорожувати до країн Шенгенської зони.
У лютому 2019 року стратегічний курс України на набуття членства в Європейському Союзі було закріплено в Конституції України. Влада розпочала багато реформ, щоб відповідати критеріям членства. Однак з європейського боку процес прискорився лише після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в ЄС, а вже у червні Єврокомісія офіційно підтримала прагнення українців.
«Ми рекомендуємо надати Україні статус кандидата, розуміючи, що в країні буде проведено низку важливих реформ. Україна чітко продемонструвала відданість європейським цінностям і стандартам. І почала перед війною свій шлях до ЄС», – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Після Єврокомісії за кандидатство України проголосував Європарламент, а потім – і Європейська Рада. Разом із Україною статус кандидата отримала Молдова.
Від кандидата – до повноцінного члена
Статус «кандидата на вступ» не означає автоматичного переходу до членства в Євросоюзі. Щоб стати членом ЄС, Україна повинна провести ще багато реформ. Лише після того, як українське законодавство відповідатиме європейським критеріям, країни Євросоюзу зможуть проголосувати за нового члена. Схвалення необхідно отримати від усіх 27 країн блоку.
Наразі Україна повинна втілити 7 блоків реформ, а саме: сформувати Конституційний суд відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, реформувати Вищу раду правосуддя та оновити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, посилити боротьбу з корупцією та призначити нових керівників Спеціальної антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро, поглибити протидію відмиванню коштів, втілити антиолігархічний закон, узгодити аудіовізуальне законодавство з європейським та завершити реформу законодавства щодо нацменшин.
«Я думаю, що Україна може легко з ними впоратися, бо це справді вимоги, які вже існують довгі роки. Є вже прогрес», – заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен на брифінгу в Медіа Центрі Україна.
Як повідомила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, у парламенті вже зареєстровані 80 законопроєктів «євроінтеграційного портфеля». До кінця року Верховна Рада планує розглянути 30 проєктів у межах євроінтеграції.
Експерти дають як стримані, так і досить оптимістичні прогнози щодо часу, який нашій державі потрібен для реформ.
«Ми можемо зробити це за підтримки наших друзів у Європейському Союзі набагато швидше. Я хотів би, щоб це відбулося за рік чи два. Можливо, я оптиміст», – сказав Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко на брифінгу в Медіа Центрі Україна.
Більшість експертів вважають, що Україні знадобиться щонайменше 5 років, щоб підготуватися до вступу в ЄС. За словами директорки Центру «Нова Європа» Альони Гетьманчук, кандидатство у члени ЄС – це спільна відповідальність України та євроспільноти.
Переваги кандидатського статусу
Офіційний статус країни-кандидата відкриває для України широкий спектр можливостей у політичному та економічному вимірах.
«Рух до ЄС дозволить модернізувати нашу державу і ми зацікавлені зробити всі зміни якнайшвидше. Україна – це Європа і невдовзі Україна буде членом Європейського Союзу», – написав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на своїй сторінці у Facebook і зазначив цілу низку переваг, які надає Україні новий статус.
Найперше – це супровід Єврокомісією реформ в Україні. Ми отримаємо доступ до різноманітних програм та ініціатив ЄС. Крім того Україна, як країна-кандидат, «матиме ширші можливості для того, щоб її голос був почутий під час формування політик ЄС».
Україна також зможе користуватися фінансовою допомогою ЄС для країн, які готуються до вступу. Це можуть бути гранти, інвестиції або технічна допомога.
Окрім того зі статусом кандидата наша держава зможе отримати набагато більше інвестицій, оскільки матиме більш стабільні та захищені умови. Однак говорити про це можна лише після перемоги над Росією.
Водночас, на думку експертів, статус кандидата посилить наші позиції на майбутніх перемовинах щодо припинення війни і допоможе залучити більше європейських коштів на повоєнну відбудову.
Оксана Коваль, Центр громадського моніторингу та контролю