Історія Ані, яка потрапила в родину в 4 роки

Історія Ані, яка потрапила в родину в 4 роки

Діліться інформацією з друзями:

Історія нашої героїні — Ані з міста Черкаси — це історія про сімейну любов та підтримку, яка здатна вселити віру та впевненість.

Станом на кінець 2024 року в Україні на обліку з усиновлення перебувала 15 021 дитина-сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування. З них майже 4 тисячі живуть в інституційних закладах — там є турбота, але немає батьків, людей, які залишаються поруч не на зміну, а на все життя.

Аня з народження жила в будинку дитини. Коли дівчинці було 4 роки, у її житті з’явилися люди, яких вона змогла називати мамою і татом — її прийомні батьки.

«Я й досі пам’ятаю, як мама запропонувала мені обрати заняття: піти на вокал чи на танці. Я обрала танці, які називалися “Радість”. Тоді я справді почувалася дуже щасливою. Завдяки мамі я дізналася, що мені до душі. Я знайшла себе в танцях», — ділиться дівчина.

Прийомні батьки завжди знаходили слова підтримки. Для мами й тата Аня завжди залишалася «найкрасивішою, найрозумнішою та найкращою дівчинкою у світі».

З початком повномасштабної війни, у березні 2022 року прийомна родина переїхала з Донецької області до м. Черкаси. Сьогодні ця дівчинка мріє про модельний бізнес і хоче підкорювати світові подіуми.

«Завдяки любові й підтримці мами я знайшла впевненість у собі. Кожна дитина заслуговує на щасливу сім’ю, на люблячих, добрих і турботливих батьків, які будуть говорити слова, що дарують упевненість: “Моя принцеса”, “Моя зайка”, “Моя найгарніша”, “Моя найкраща”», — зізнається Аня.

Інтернатні заклади, якими б хорошими не були їхні умови, не здатні замінити дитині справжню родину. Діти в таких установах мріють про просте — щирі розмови, підтримку, турботу, можливість сказати комусь «мама» чи «тато» й відчувати, що тебе люблять. Це може дати лише сім’я.

Стати для дитини родиною можна різними шляхами: через усиновлення, створення прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу. Також важливою підтримкою може бути патронат — тимчасова турбота, яка дає дитині родину, поки їй біологічна родина долає труднощі або дитині шукають нову сім’ю.

Своєю історією Аня ділиться на мультимедійній виставці «Поговори зі мною». Авторка світлин — фотохудожниця Василина Врублевська.

Щоб якомога більше людей дізналися про шляхи, як прийняти дитину у свою родину — через усиновлення, створення прийомної сім’ї, оформлення опіки чи піклування, відкриття дитячого будинку сімейного типу або патронатної родини — держава створила онлайн-платформу dity.gov.ua. На цьому ресурсі можна знайти вичерпну інформацію про всі варіанти.

Оксана Кравець

Читайте також: Дітей з Миколаївщини прийматиме Рівненщина