Характер спонукає людину до певних дій і вчинків: хтось задовольняється стандартним набором навичок, які «підкидає» життя, а хтось прагне вміти і знати якомога більше.
До тих, хто своє життя ущерть заповнює новими знаннями, належить рівнянка Ольга Крока, яка в собі акумулювала чимало хороших, корисних знань. Вона має дві вищі освіти і чимало практичних навичок. У 2008 відкрила швейний цех з пошиву робочого спецодягу, де до епідемії коронавірусу працювало 20 швачок.
“Ми почали з простого, а потім почали розвиватися, – пригадує Ольга. – Обшивали чимало українських компаній. Наприклад, спецодяг для місцевих виробників «Щирий пан», «Гощанські ковбаси», київської компанії «Алсо», рівненської ресторації «Маяк» та багато інших. Вишивання – дуже захопливий процес: треба розробити програму, випробувати її виконання у різних кольорах, бо один візерунок буде по-різному дивитися у різних кольорах”.
Епідемія коронавірусу, а потім війна майже знищили роботу цеху – одні працівники виїхали за кордон, хтось від повітряних тривог сховався у далекому селі, хтось захворів – і в результаті виявилося, що немає кому працювати на вишивальній машині. Тоді Ольга вирішила опанувати цю професію сама і стала слухачкою Рівненського центру ПТО ДСЗ за професією «Вишивальник» 3-го розряду. Протягом 3,2 місяці вона засвоювала знання, які нині застосовує на практиці.
Ольга пригадує, що вперше роботу вишивальної машини побачила на виставці у Києві. Було цікаво спостерігати, як з-під голки на матерію лягають візерунки. Пізніше зрозуміла, що легкість виконання народжується з досвіду майстрині. Створення ескізу насправді складний труд – на це потрібен час і відповідні знання, вміння бачити кінцевий результат.
“Нас навчала кваліфікований майстер виробничого навчання і дуже хороша
людина – Оксана Миколаївна Мирончук, яка доступно викладала програму, ставилася до кожної із нас з повагою та терпінням, зуміла здружити усіх слухачок, – згадує місяці навчання у Рівненському центрі ПТО ДСЗ Ольга Крока. – Наша група досі підтримує зв’язок з нею і ми усі продовжуємо спілкуватися між собою та підбадьорюємо одна одну. Це – дуже класно, коли після навчання залишається такий «приємний післясмак»”.
Але на цьому співпраця Ольга Кроки та закладу освіти служби зайнятості не припинилася. Через кілька місяців вона записалася на триденний курс «Власна справа», що проходив на базі Рівненського центру ПТО ДСЗ, де опанувала теоретичні та практичні засади ведення бізнесу. Результатом стало написання бізнес-плану на 150 тис. грн. Нині Ольга Крока працює як ФОП, взяла на роботу через службу зайнятості зареєстровану безробітну.
“Ці курси дали поштовх до мого подальшого розвитку як підприємця, – говорить Ольга. – На грантові кошти купила машинку флет-флок, що дає шов, який дуже міцно з’єднує деталі виробу. На цій машинці ми шили спеціальний одяг для одного з реабілітаційних центрів Рівного”.
На запитання, які має плани на майбутнє, підприємиця відповідає, що завжди мріяла бути дизайнером одягу, а нині ця мрія стала більш конкретизованою – вона хоче створювати ексклюзивне вбрання для дітей – на це надихнули її власні троє дітей. Поки що ця ідея існує лише у розрахунках рентабельності, пошуках постачальників сировини. Її мрія, як вона каже, «широким кроком», – зайти на ринок, щоб бренд помітили і визнали.
Ольга Крока має чітку внутрішню організацію, завжди тримає емоції під контролем і страшенно не любить необов’язковості.
“Коли любиш свою роботу, то не помічаєш, як минає час в праці, – ділиться
підприємиця своїми думками. – Переконана, що кожен день повинен мати логічне завершення: є певне завдання, яке треба виконати. Намагаюся не підводити своїх замовників, здати роботу вчасно і щиро радію, коли чую: «О, навіть не уявляв, наскільки це гарно!»”.
Історія Ольги – це історія жінки, яка не боїться ризикувати, і невпинно працює над реалізацією свого «хочу вміти». Відрадно, що в цьому є велика частка підтримки Рівненського центру ПТО ДСЗ, який став її надійним партнером на шляху до успіху.
Контакти закладу освіти: тел. 0800600635, ел.пошта: cpto@cpto.rv.ua
Джерело: Рівненський центр ПТО ДСЗ
Читайте також: Школа мистецтв у Радивилові збирала гроші на ЗСУ