Про голову правління ОСББ судять здебільшого по роботі, як про дерево по плодах. Але будь-яка, навіть успішно завершена справа,– це своєрідна вершина айсберга. Про невидимі для загалу сторони життя керівника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – нинішня бесіда нашого журналіста з головою кількох міських ОСББ , членом Правління ГО “Ресурсний центр підтримки ОСББ Рівненщини” Ігорем ХАНЕНКО
– Ігорю Даниловичу, не раз доводиться чути нарікання мешканців на адресу деяких голів правління ОСББ, які, мовляв, перетворилися на велике цабе, отож до них можна звертатися лише в робочий час. Наскільки доступний для людей ви?
– Номер мого мобільного висить на видному місці в під’їзді поруч з іншими – аварійних та екстрених служб. Тому до мене може зателефонувати будь-хто з мешканців будинку, причому в будь-який час. І дзвонять: удень, удосвіта, ввечері, а бува, й серед ночі. Востаннє такий випадок трапився перед Пасхою, коли о другій ночі зателефонувала літня жіночка і виставила претензію: «У нас пропало світло, а в мене – повний холодильник м’яса. Що мені робити?» Кажу, раз така біда, нехай подзвонить в аварійну службу. «Я нічого не знаю,– чую у відповідь.– Я вам плачу гроші, то й робіть щось». І що ви думаєте? Встаю і йду робити світло. А коли все полагодив, дзвоню до тієї жіночки, аби пересвідчитися, що все добре, а вона трубку не піднімає».
– Якщо не секрет, скільки вам платять, що ви мусите вставати навіть серед ночі і йти усувати проблему, яка виникла у когось з мешканців будинку з електропостачанням?
– Повірте, голови правління ОСББ не «жирують», як дехто вважає. Щоб не бути голослівним, наведу такий свіжий приклад. Буквально днями відбулися збори в ОСББ на Коновальця, 5 (це невеликий будинок на три під’їзди), на яких розглядали питання підвищення розміру внеску на утримання будинку. Адже грошей з нинішнього тарифу (три гривні за квадратний метр), який діє вже два роки, практично ні на що не вистачає.
І це не дивно, бо за цей час тільки мінімальна зарплата вже щонайменше чотири рази зростала. Крім того подорожчала електроенергія, обслуговування ліфтів, послуги аварійної служби, витратні матеріали і все решта. Отож, вісім тисяч внесків, що надійшли на рахунок ОСББ, тут же йдуть на сплату поточних платежів (світло, ліфти, аварійка) і виплату зарплати електрику, двірнику, бухгалтеру. І все. Буває, що на зарплату голови грошей уже не вистачає.
– Що ви тоді робите, якщо трапляється якась аварія?
– Пам’ятаєте колись популярний вислів: «Хочеш жити – вмій крутитися!» Ось і кручуся. Наприклад, полетіла труба на технічному поверсі, а купити її реально немає за що. Беру свою машину, їду на металобазу, купую за свої гроші трубу, шукаю фірму, яка має у штаті газозварника. Щоб було зрозуміло, наскільки це складно, скажу, що навіть у ЖКП «Перспективне», де працювало близько ста людей, не було свого штатного газозварника. Там, у фірмі, кажуть: «Так, ми вам зробимо. Стару трубу виріжемо, нову вставимо. Це коштує півтори тисячі гривень». А таких грошей на рахунку немає. Тож далі шукаєш всякі виходи з цієї тупикової ситуації.
Тільки цю проблему вирішив, нова з’явилася: каналізаційний стояк потік, власник нежитлового приміщення на першому поверсі скаржиться, що в нього вже тиждень стіна сира. Все знову впирається у гроші, яких немає. Ти знову сушиш собі голову, як цю головоломку вирішити. Здебільшого виходить так, що голова правління ОСББ, отримавши зарплату, навіть додому не встигає занести її, бо мусить купити необхідні для ремонту матеріали чи розрахуватися за роботу.
– Який вихід з цього замкнутого кола?
– Необхідно, щоб на рахунку ОСББ залишалися хоча б мінімальні кошти на якісь необхідні витрати. Бажано, аби сума внесків була більшою, ніж вона нині є. Скажу більше. Є постійні щомісячні витрати, на які ледь-ледь вистачає внесків за тарифом 3 гривні за квадратний метр. Якби це було не 3, а хоча б 4 гривні, то можна було б навіть щось відкласти на якість капітальні видатки. Однак дуже важко переконати людей, особливо тих, які отримують субсидії (незважаючи на те, що держава відшкодовує їм ці витрати), щоб збільшити розмір внеску.
– Можливо, люди справді не мають грошей?
– Справа не в цьому. Практично в кожному будинку є частина мешканців, які просто відмовляються платити. Це не стосується старшого покоління, яке, як правило, дисципліноване і відповідальне. Пенсіонери, бува, останні гроші віддадуть, аби лише боргів не мати. Натомість є бізнесмени, юристи та інші самодостатні мешканці, які називають себе «не останніми в місті людьми». З ними надзвичайно складно. Інколи доводиться мало не перших осіб Рівного залучати, щоб вони «простимулювали» своїх підлеглих сплатити внески на утримання будинку чи на ремонт. І це не поодинокі випадки.
– Вам часто доводиться взувати гумові чоботи, одягати рукавиці і самому братися за чорнову роботу?
– Відверто кажучи, нерідко. Особливо часто таке траплялося на перших порах, коли у 2011 році очолив перше своє ОСББ. З того часу я став універсалом, можу в разі потреби перетворитися на електрика, сантехніка, економіста чи бухгалтера. Водночас набрався досвіду керівництва, спілкування з людьми. Буває, хтось поскаржиться на те, що в нього світла немає. То я не відразу викликаю електрика чи аварійку, а спершу сам огляну і якщо можу, то самотужки усуваю несправність.
– Що для вас легше: зорганізувати людей чи самому зробити?
– Люди різні є. Одні легкі на підйом, а інші – мов незворушний камінь, під який вода не тече. У тих, хто практично нічим не цікавиться, найбільш вживана фраза: «Я вам заплатив, то ви й робіть». Але, зважаючи на занедбаність нашого житлового фонду, для того, щоб зробити все необхідне для правильного утримання будинку, треба сплачувати внесок з розрахунку 20 гривень за квадратний метр. А не 3 гривні, як зараз. Отож, як би ти не хотів, а вище від голови не скочиш. Тому інколи доводиться звертатися за допомогою до мешканців будинку. Більшість, треба їм подякувати, завжди відгукуються.
– А бували безсонні ночі через якісь негаразди в ОСББ?
– Ну, так, щоб не спати ночами, у мене не було. А от у нашого електрика була ніч, яку він провів на роботі. І це сталося 31 грудня, коли всі готуються до зустрічі Нового року, а в будинку через дощ замкнула електрика. Тільки-но монтер все налагодить, коли в іншому місці виб’є. І так фактично до ранку.
Не скажу, що я настільки твердошкірий, що нічим особливо не переймаюся. Приводів для хвилювання і переживання завжди достатньо. Та хіба тільки у мене? Кожна людина, яка має якісь проблеми чи просто виношує плани, буває, довго не може заснути, думаючи про все це.
– Ханенко в 2011-му і Ханенко в 2019 році. Між ними є якась разюча відмінність?
– Маєте на увазі, чого я навчився за ці роки, відколи очолив своє перше ОСББ? По-перше, навчився розмовляти з людьми. Спершу треба їх вислухати, бо їм справді багато чого нагоріло. А вже пізніше дохідливо пояснити свою точку зору, а головне – вміти знаходити порозуміння.
Другий момент. У будинку, де очолюєш ОСББ, ти мусиш здобути довіру людей, тоді набагато легше вирішувати будь-які питання.
Третій висновок: навіть поганий мир кращий, ніж хороша війна, тому ні з ким не треба воювати, в тому числі й з міською владою. До того ж, у нас – цілком адекватний міський голова, його заступники, конструктивні депутати, які завжди вислухають тебе і по можливості допоможуть.
Розмову вів Василь ГЕРУС