Показники летальності насамперед допомагають встановити тяжкість захворювання, визначити вразливі групи населення та оцінити якість і своєчасність надання медичної допомоги. Про це пише на своїй сторінці у Фейсбуці Роман Сафонов та пояснює, чому летальність не є синонімом смертності. Нижче друкуємо його допис:
На восьмому місяці епідемії в Україні громадяни, нарешті, припинили молитись на ковід-статистику, щоденно із завмиранням подиху її відстежуючи й вже значно менше звучать звинувачення у соцмережах на кшталт «медики цілеспрямовано накручують показники захворюваності, щоб гребти гроші лопатою» або ж «вони приховують реальний рівень зараженості, бо насправді він у – надцять разів більший».
Звісно, медики прекрасно знають, що фактична захворюваність інфекційна чи неінфекційна ніколи не збігається із зареєстрованою, як і розуміють це люди далекі від медицини, але з критичним мисленням, проте мова про інше.
Є у медичній статистиці показники, які, до речі, часто плутають – «летальність» та «смертність», котрі дозволяють робити висновки щодо розвитку епідемічного процесу із набагато більшою впевненістю ніж за кількістю підтверджених випадків.
Звісно, і тут не без проблем, бо якась частина смертей не діагностується як спричинена коронавірусною хворобою, проте є і багато випадків коморбідних хвороб (коли в одного пацієнта два та більше захворювання) та коли у випадку смерті її пов’язують з ковід, при тому, що у хворого, наприклад, остання стадія онкологічної хвороби.
Отже, летальність – відношення числа померлих від конкретної хвороби за певний проміжок часу до загального числа людей, що мають такий діагноз відрізняється від смертності – частоти випадків смерті в сукупності людей, об’єднаних спільною ознакою. Якщо в популяції з 1000 осіб захворіло 500, а з них померло 100 осіб, то смертність від захворювання становитиме 10% (зазвичай вказують як 10 тис. на 100 тис. населення), а летальність – 20%.
Ще можна чути й таке: летальність рахують не правильно, бо потрібно не кількість померлих ділити на кількість підтверджених випадків захворювання, а на сумарну кількість пацієнтів, які вже або одужали, або померли. Насправді, коефіцієнти летальності (CFR) рахуються по-різному і їх порівняння дозволяє епідеміологам робити певні висновки.
На ранніх етапах спалаху, як правило, враховуються пацієнти, які звертаються за меддопомогою, а легкі та асимптоматичні випадки реєструються рідше, що призводить до завищення розрахункових значень. Це завищення поступово скорочується в міру розширення масштабів діагностики та збільшення активних випадків. Смертність у розрізі регіонів можна легко знайти в мережі, тому нижче даю лише показники летальності.
Показники летальності насамперед допомагають встановити тяжкість захворювання, визначити вразливі групи населення та оцінити якість і своєчасність надання медичної допомоги.
На діаграмах ви можете спостерігати різницю у показниках CFR, в залежності від розвитку епідемічного процесу в регіонах.
