fbpx

Голова рівненського ОСББ шкодує про зроблений вибір, але не довго

Діліться інформацією з друзями:

Нині Олена Лукасевич господарює в чотирьох «затишних домах», які, мабуть, логічніше було б назвати затишним двором. Адже всі багатоповерхівки на вулиці Гагаріна, де вона очолює ОСББ, стоять по сусідству одна з одною.

Втім, коли Олена Валеріївна надумала найменувати «Затишним двором» ще перше, створене в її будинку об’єднання співвласників, виявилося, що в Рівному вже зареєстроване ОСББ з такою назвою. Однак це не відбило в управительки бажання втілити свою мрію – зробити життя людей, які довірили їй управління багатоповерхівками, комфортним.

Мешканці сусідніх будинків запросили Олену Лукасевич головувати в ОСББ вже після того, як вона почала завзято наводити лад у своїй багатоповерхівці на Гагаріна, 8б.

– Перше об’єднання співвласників «Затишний дім Гагаріна, 8б» у нас створене в кінці грудня 2018 року, – розповідає Олена Валеріївна. – Перед тим будинок обслуговувало ЖКП «Покровське». Можете самі уявити, в якому стані була зведена ще 1963 року будівля, де від часу її здачі в експлуатацію не проводився жодний кап­ремонт. Роботи було – непочатий край. Перше, правда, за що взялися, – замінили мережі водопостачання і каналізації, утеплили труби теплопостачання.


ОСББ може матиме “няню” для супроводу проєкту з енергомодернізації багатоповерхівки

Проблеми є скрізь, чим би ви не займалися – голова правління ОСББ


Задумане в ОСББ «Затишний дім Гагаріна, 8б» реалізували за підтримки Муніципальної програми сталого розвитку. Хоча не все так складалося, як гадалося.

– Відверто кажучи, – розповідає голова правління об’єднання співвласників, – думала, що буде набагато легше. Причому найважче виявилося працювати з людьми. Не було б ніяких проблем, якщо б ми міняли труби тільки в підвалі, а то ж – по всіх стояках. Відтак, тепер воду можна перекривати по окремих стояках, а не в усьому будинку, як раніше.

У цьому році мешканці багатоповерхівки на Гагаріна, 8б заявилися на участь у Муніципальній програмі з проєктом капремонту даху. І хоча через карантин реалізація планів дещо затяглася, Олена Лукасевич сподівається, що ще встигне реалізувати свої наміри. А тим часом поволі зрушило з мертвої точки вирішення ще однієї, не менш важливої, проблеми.

– Порядок у дворі ми власними силами раніше почали наводити, – веде далі Олена Валеріївна. – Після дощу вона перетворювалася в непрохідну зону з болота і баюр. А під час злив вода часто-густо затоплювала підвал. За допомогою звернулися до депутата Андрія Кузьмича, і він допоміг – посприяв з асфальтуванням двору. Причому благоустрій провели не лише на подвір’ї на Гагаріна, 8б, а й усіх решти (загалом чотирьох) будинків, де я очолюю ОСББ.

Не минуло й пів року, як Олену Лукасевич запросили очолити правління ОСББ у сусідньому будинку – «Затишний дім Гагаріна, 8а». У цій багатоповерхівці такі ж проблеми, як і на Гагаріна, 8б. Найбільша біда – покрівля, яка повністю прогнила, усе на чесному слові трималося, тому вирішили насамперед дах відремонтувати. Заявилися на участь у «муніципалці», а тут знову наштовхнулися на перепону – для отримання банківського кредиту не вистачало згоди необхідної кількості мешканців. Та врешті-решт все владналося, отож голова правління ОСББ сподівається, що вдасться відремонтувати дах багатоповерхівки на Гагаріна, 8б.

– А от в ОСББ «Затишний дім Гагаріна, 8г», – каже Олена Валеріївна, – не так успішно все склалося. Планували утеплити фасад, але згодом довелося відмовитися від цієї ідеї. Справа в тому, що в будинку лише 25 квартир, площа окремих з яких навіть понад 80 квадратів. Вийшло дорого. Вирішили замінити проєкт на встановлення енергозберігаючих вікон і дверей у місцях загального користування. Усі документи підготували, чекаємо вердикту банку щодо надання «теплого» кредиту.

Останнім до нашої когорти «затишних домів» приєдналася багатоповерхівка на Гагаріна, 8. А оскільки об’єднання співвласників тут створене лише в березні цього року, за вирішення глобальних проблем ще не бралися.

– Хоча тут негараздів також вистачає, – констатує Олена Лукасевич. – Труби повністю прогнили, до них страшно навіть доторкнутися. Хотіли вікна замінити, але вже не встигнемо.

– Олено Валеріївно, що вважаєте найважчим у своїй роботі?

– Робота з людьми. Це сто відсотків. Знаєте, у мене такий характер: якщо я за щось взялася, то стараюся будь-що довести справу до кінця. Але в кожному будинку є одна або двоє людей, які можна було б образно назвати ложкою дьогтю в бочці меду. Вони завжди проти всього, бо вважають, що їм хтось має зробити. Бува, дорікають: чому, мовляв, «Покровське» не відремонтувало дах, а ви прийняли у нього будинок? Натомість, коли я приймала документи, зауважила начальникові ЖКП, що вони навіть опале листя не вивезли з двору. У відповідь почула: «У мене навіть немає за що трактор заправити, щоб вивезти ваше листя. А ви ще хочете, щоб вам дах зробили. Якщо мені заплатять боржники, а по будинку 8а – це майже 10 тисяч, то я вам зроблю дах». Звичайно, йшлося про косметичний ремонт – заміна шиферини-другої. Але навіть на це не було коштів.

– Багато хто з голів правлінь ОСББ нарікають на те, що співвласники навіть за утримання будинків не платять. У вас те ж такі є?

– Знаєте, є. Це при тому, що пенсіонери, які живуть на таблетках, не мають ніякої заборгованості – ні за утримання, ні за ремонт. Натомість ті, що в достатку, ні за що не платять. Ми вже не раз обговорювали на правлінні це питання, вирішили, що будемо подавати боржників до суду. Суми боргу в декого становлять понад 8 тисяч гривень.

– Робота голови правління об’єднання співвласників для багатьох залишається невидимою. Чим заповнені ваші будні?

– Робочий день розпочинається з того, що зранку обходжу всі чотири двори. На це йде до години часу. Оглядаю територію і дивлюся: там треба квіти посадити, там лавочку зробити. Спілкуюся з людьми, а вони видають мені «рознарядку»: там треба лампочку замінити, там десь виникла проблема з електропроводкою. З електромережами справді ціла біда. Щоб навести порядок, потрібні чималі кошти. Бо заміною одного автомата тут не обійтися. Дехто озвучує проблеми і пропонує вирішувати їх одним махом. Пояснюю, що кожна робота коштує грошей. Дехто допитується, чому не ремонтується за внески. Пояснюю, що коштів, виходячи з 5 гривень за квадратний метр, не вистачає.

– Дехто з голів правлінь ОСББ шкодує, що взявся за управління будинками. А як ви?

– Якщо чесно, то не раз було ввечері шкодую, що взялася за цю справу, а зранку думаю: а кому легко? А хто, як не я? Одна сусідка каже: «Мені так шкода вас. Сиджу і слухаю, які нісенітниці несуть вам люди. Що вони з вас хочуть?» Але я не про погане, а про хороше думаю. Мрію, щоб кожен наш будинок був як новий: утеплений, лад з електрикою в усіх будинках наведений, терморегулятори поставлені. Та багато чого хочеться. Все буде, але поетапно.

Василь ГЕРУС