Це зараз Валентина ЯЦУК – незаперечний знавець своєї справи. А ще кілька років тому, коли в 2012-му очолила ОСББ «ЖКГ Сигнал» у Рівному, їй судилося стати однією з першопрохідців, яким доводилося набиратися досвіду, набиваючи власні шишки.
Нині Валентина Дмитрівна, господарюючи у двох багатоповерхівках, мабуть уже й не уявляє себе в іншій іпостасі. Щоденні клопоти об’єднань співвласників переросли в неподільну частину її життя.
Тепер фахівцям підказує, як робити
– Знаєте, – якось зізналася Валентина Яцук, – за ці роки, що очолюю ОСББ, я вже стала і сантехніком, і електриком, і столяром, і економістом, і бухгалтером, і будівельником. Бува, приходить спеціаліст, а я йому підказую, що та як робити. Я взагалі по життю дуже енергійна людина. Намагаюся багато читати, відвідую семінари. Не пропускаю нічого, що стосується ОСББ. А ще не соромлюся запитувати, коли чогось не знаю. Наприклад, мені дуже тяжко дався індивідуальний тепловий пункт (ІТП). Не могла відразу збагнути, для чого він. Тому зверталася в Рівнетеплоенерго, консультувалася в інспекторів, розпитувала в головного інженера. Просила, щоб вони пояснили мені на пальцях. Адже я, по-перше, сама повинна була вникнути у суть справи та й людям доступно про все розказати. І ще не було жодного разу, щоб мені не допомогли розібратися з тим, в чому я не компетентна.
Об’єднання створили через дірявий дах
Власне природна непосидючість і допитливість підштовхнули Валентину Дмитрівну до ідеї створення в її будинку на Київській, 32 об’єднання співвласників.
– Хоча в нашому будинку, який зводився у 1978 році як ЖБК «Сигнал» (тобто за гроші людей), завжди було більше толку, ніж у тих, що належать до державної чи комунальної власності, – розповідає Валентина Дмитрівна. – Проте і в ньому давався взнаки вік. Проживаючи на 9-му поверсі, ми часто-густо потерпали через дірявий дах. Одного разу зі стелі, як з відра, лило. Всі наші тривалі листування з жеком нічого не давали. І от (не знаю, випадково чи ні) одного дня у мою поштову скриньку потрапив лист, в якому розповідалося про муніципальну програму. Там ішлося про те, що за підтримки міста можна зробити ремонт даху, інженерних мереж тощо. Я обійшла квартири 9-го поверху, розповіла про лист, муніципальну програму. Щоправда, мало хто вірив у те, що нам дадуть з міського бюджету гроші на ремонт даху. Тоді пішла в міське управління економіки, де мені з толком усе пояснили. Ввечері знову збираю сусідів, розказую, що ми платимо 20, а місто – 80 відсотків. Тут і постало питання, що для участі в «муніципалці» треба створити ОСББ. А оскільки я стала ініціатором ремонту даху, то очолити ОСББ підбили мене.
Один за одним – п’ять проєктів
Тож у травні 2012 року мешканці будинку на Київській, 32 зареєстрували ОСББ «ЖБК Сигнал», а до кінця року вже реалізували перший проєкт у рамках «муніципалки». Внесок громади на капремонт даху зібрали дуже швидко – буквально за п’ять тижнів. Триста мешканців 108 квартир у трьох під’їздах дев’ятиповерхового будинку ще до осені (до початку сезону дощів) зітхнули з полегшенням: людям перестало капати за комір. Зиму 2012/13 вже могли спокійно спати, а не бігти з поліетиленовими плівками чи іншим накриттям на дах як тільки падатиме дощ чи сніг.
– Коли ми перший раз брали участь у Муніципальній програмі сталого розвитку, – каже голова правління ОСББ «ЖБК Сигнал», – тоді в її рамках свої проєкти загалом лише по 12-15 об’єднань реалізовували. Мало хто вірив у те, що місто справді відшкодує свою частку. Люди боялися. Але, спробувавши і переконавшись, що все реально, пішли далі. Наступного року взялися виконувати обіцянку, дану при створенні ОСББ першим поверхам – ремонтувати каналізаційну систему будинку. Для цього знову скористалися можливостями «муніципалки». Щоправда, вже на інших умовах: співфінансування того року було для об’єднання у такому співвідношенні: 25% – громада, 75% – міський бюджет. Люди поставилися з розумінням і відповідальністю. Гроші знову зібрали оперативно і повною мірою. Завдяки цьому проєкту вдалося зробити не тільки внутрішню каналізаційну мережу, а й зовнішню – від виходів з будинку аж до каналізаційних люків. Адже там теж постійно відчувалися проблеми. Зовнішню мережу поміняли повністю. Гарячу і холодну воду: подачу і «зворотку» та каналізаційні труби.
У 2014-му ОСББ «ЖБК Сигнал», зі слів Валентини Дмитрівни, втілило третій проєкт у рамках МПСР. Цього разу на умовах співфінансування 30% на 70% зробили капітальний ремонт ліфтів.
– Ну а далі, – каже Валентина Яцук, – ми взялися за здійснення найбільш масштабного і затратного проєкту. Це була заміна всієї «нутрянки»: труб гарячого і холодного водопостачання та трубопроводу тепла у підвалі, а також встановлення терморегулятора тепла. Бо тепловий лічильник, який тут встановили ще 2010 року, без регулятора не надто ефективний. Крім того, встановили крани на всіх стояках, щоб їх можна було у разі потреби без проблем перекрити. Ефект від встановлення терморегулятора мешканці будинку відразу помітили. Там, де завжди було холодно, тепер тепло – градусів 20-22.
Так за відносно короткий час ОСББ «ЖБК Сигнал» втілило п’ять проєктів, чотири з яких за «муніципалкою» – відремонтували дах, замінили труби холодної води і каналізації, інженерні мережі гарячого водопостачання і теплопостачання, провели ремонт ліфтів. За програмою «теплого» кредиту встановили людям енергозберігаючі вікна у квартирах. Крім того за поточні внески на утримання будинку облаштовуємо входи у під’їзди, над якими ошатні дашки. У вхідних тамбурах на перших поверхах постелили плитку. А ще встановили металопластикові двері у під’їздах і такі ж вікна у візочних. Всі лампочки замінили на енергоощадні.
Тепер у підвал гостей на екскурсію водять
Навівши лад у будинку на Київській, 32, Валентина Яцук три роки тому погодилася на прохання мешканців очолити ОСББ «Князя Володимира, 36». Позитивні зміни і там не забарилися.
– Пригадую, – каже Валентина Дмитрівна, – коли знайомилася з багатоповерхівкою, у підвал далі дверей не можна було зайти. А зараз там – чистота і порядок. Сухо, стіни побілені, ЛЕДівське освітлення. Ніщо ніде не капає, все утеплене. Коли хтось приходить у гості, пропоную піти підвал подивитися. Ми тут повністю замінили інженерні мережі: водопостачання (холодної і гарячої води), каналізацію, встановили індивідуальний теплопункт, поміняли вікна у під’їздах і облаштували дашки над входами. Відремонтували сходи, на яких сам чорт міг ногу зламати. А вже власними силами зробили ремонт покрівлі, дашки над під’їздами, поміняли вікна.
– Багато ОСББ мають нині проблеми зі сплатою внесків через пандемію. Як у вас із цим? – запитую у Валентини Дмитрівни.
– У нас таких проблем нема, – каже Валентина Яцук. – Хоча, зрештою, по-всякому буває. Дається взнаки людський фактор. Скажімо, взявши свого часу «теплий» кредит, співвласники ОСББ «Князя Володимира, 36» його тільки за два роки погасили. Натомість жителі багатоповерхівки на Київській, 32 фактично завжди відразу вносять свої частки. Різниця у платіжній дисципліні існує ще й тому, що «Сигнал» – кооперативний будинок. Тобто збудований самими мешканцями. Тому й стараються, щоб він був у хорошому стані. Торік, для прикладу, ми долучилися до муніципальної програми. Вірніше були в резерві. Тож не було стопроцентної впевненості, що на Дорадчому комітеті затвердять наш проєкт із модернізації ліфта в одному з під’їздів. На це, до речі, потрібні були чималі кошти: з кожної квартири треба було здати від трьох до шести тисяч гривень (залежно від площі). І от, ще не маючи гарантії підтримки міста, у нас на рахунку вже було понад 70 тисяч. А як тільки нам дали «зелене світло», люди одразу дозбирали 50 тисяч, щоб мати необхідні 136 тисяч гривень. На сьогодні у нас залишилося ще два ліфти, які ми хочемо замінити. Але ОСББ «ЖБК Сигнал» не взяли в цьому році в муніципальну програму. Дуже шкода, бо тут живуть дуже відповідальні та згуртовані люди. Завжди вчасно платять. А все тому, що бачать результат.
Пандемія – не перешкода
Цей рік був важким як для людей, так і для ОСББ. Втім, зі слів Валентини Дмитрівни, це не стало на заваді ОСББ «Князя Володимира, 36» взяти участь у «муніципалці» з проєктом капремонту ліфтів.
– Люди, як би там не було, з розумінням поставилися до справи і вчасно сплатили свою частку – 30% (70% місто відшкодувало). Відтак ми вже закрили цей проєкт – відремонтували в десятиповерхівці на Кн. Володимира, 36 чотири ліфти. Всі роботи обійшлися у 680 тисяч гривень. Із них 200 тисяч (30%) – внесок мешканців. Кошторис був розписаний на кожен під’їзд. Згідно з ним визначалися суми внесків на капремонт. Наприклад, у другому і четвертому під’їздах міняли лебідку, тож було дорожче. А у третьому був менший обсяг роботи, тому люди платили менше. Принаймні ми так вирішили з мешканцями. Так і зробили.
Щойно завершивши капремонт ліфтів на Князя Володимира, 36, Валентина Яцук вже виношує нові проєкти. Дуже хоче в наступному році закрити питання модернізації ліфтів в ОСББ «ЖБК Сигнал». А водночас вникає у програму «Енергодім».
– Поруч із десятиповерхівкою на Князя Володимира, 36 є два утеплені будинки (на Гагаріна, 1 і Гагаріна, 3). Отож наш на тлі з ними виглядає, як бідний родич. Будемо проводити збори і вирішувати, чи братимемо участь у програмі «Енергодім». Треба скористатися моментом, поки держава, область і місто допомагають об’єднанням співвласників. А так, можливо, не завжди буде.
Василь ГЕРУС