Владислав Ващук з перших днів війни був в Гостомелі і лище нещодавно зміг виїхав “зеленим коридором”.
Про своє життя під обстрілами 47-річний футболіст розповів у програмі “Сніданок. Онлайн”.
«Я був вдома, коли мені зателефонував мій друг зі словами, що в Борисполі бомблять. Я почав підіймати дітей, збиратися… Ми вже були готові, коли почали летіти гелікоптери і після вибухів вже не було як їхати, бо небезпечно. Ми вирішили перечекати і так вийшло, що змогли виїхати лише на 15-тий день. Складно, що діти поруч і питання було, що їсти… Ми почали облаштовувати підвал: подушки, вода, консерви… Кругом бомбували, вдень і вночі. Були такі дні, що бомбили 15 годин підряд і навіть вийти з підвалу було неможливо. В самому підвалі дуже відчувалося здригання землі. Коли виходили на вулицю, то було таке відчуття, що снаряди літали, як в грі в пінг-понг. Задля дітей я намагався жартувати, але насправді самому було тяжко. Я поставив собі одну мету – вирватися звідти і більше ні про що не думав».
Він розповів, що електрика відразу зникла, газопостачання — за декілька днів до виїзду. Саме завдяки газопостачанню вдавалося слідкувати за гігієною дітей. Аби помитися хоча б раз в два дні Владислав ходив до сусіди по воду. Зізнається, що «завдяки війні» познайомився з усіма сусідами.
Владислав розповів, що люди групувались, щоб виживати, бо у декого і домівки зруйновані вже були, і вагітні були.
«На сусідній вулиці навіть під час війни народилася дитина», — розповів Владислав. Наразі Ващук з дочкою та сином вже у безпеці і, як і всі українці, вірить у нашу перемогу.