У Луцьку на базі приватного акціонерного товариства «Едельвіка» пройшов міжрегіональний форум «Ткацтво UA: Інтеграція традицій у сучасному українському суспільстві». Захід об’єднав майстринь народного ремесла, представників культурних інституцій та виробників, щоб обговорити збереження та розвиток однієї з найдавніших традицій українського народу.
Від трипільської культури до сьогодення
Ткацтво на території сучасної України має багатовікову історію, що сягає шостого століття до нашої ери – часів трипільської культури, найдавнішої цивілізації на землі. Це унікальне явище у світовій культурі збереглося донині як неповторне свідчення окремішності та древніх традицій українського етносу.
Проте з часом багато сіл спорожніли, а разом з ними зникли й локальні ремесла. Молодь переїхала до міст з іншими пріоритетами, а ткацтво не здавалося економічно доцільним. Льон та коноплі зникли з полів української землі, а з ними – традиції, інструменти та необхідність займатися трудомісткою ручною працею.
Відродження традиції у новій формі
На щастя, зараз ткацтво повертається як важлива частина української нематеріальної культурної спадщини. Ремесло стає доступним і сучасним, формуючи покоління, яке розуміє та цінує своє культурне надбання. Працюють етномайстерні та школи традиційного ремесла, сучасні дизайнери інтегрують народне ткацтво в моду та інтер’єр, держава та донори підтримують проєкти зі збереження нематеріальної спадщини, а волонтери й етнографи документують техніки та працюють із громадами.
Головне – в Україні вже є промислові підприємства, які можуть задовольнити інтерес суспільства до національних традицій виготовлення одягу.
«Едельвіка»: де традиція зустрічається з виробництвом
Приватне акціонерне товариство «Едельвіка», що працює з 1994 року, стало яскравим прикладом поєднання традицій та сучасного виробництва. Підприємство виготовляє тканину з льону (нідерландського, бельгійського та іншого походження) та шиє з нього одяг, все більше – вишиванки за мотивами візерунків та орнаментів Великої Волині.
За рік «Едельвіка» виготовляє понад 2,5 мільйона квадратних метрів тканин (переважно натуральних) та понад 20 тисяч одиниць одягу з вишивкою на місяць.
Презентація національного одягу від народного аматорського ансамблю народного танцю «Волинянка» із КЗ «Палац культури» міста Луцька та образи модельєрів Рівненського ательє «Світ вишивки» вразили учасників форуму своєю красою та майстерністю.
Юрій Переходько, голова наглядової ради ПрАТ «Едельвіка» та один з власників українського національного ткацького бренду, визнав, що підприємство ніколи б не стало успішним, якби не використало українську ткацько-вишивкову традицію.
«Ремесло – це душа, а масштаби – то вже підприємство», – зазначила директор з маркетингу ПрАТ «Едельвіка» Ольга Кас’ян.
Голоси майстринь: традиція як важка праця та самоствердження
Народна майстриня, ткаля Ніна Рабчевська розповіла про ткацтво не лише як творчість сільських майстринь, а й про важку, майже піврічну, виснажливу працю дівчат і молодиць. Коли йшла заміж дівчина, вона повинна була мати скриню полотна, в тому числі й серпанкового. Саме це змагання дівчат підтримувало традицію.
Про традиційне ткацтво у Камінь-Каширській громаді Волинської області розповіли майстрині народної творчості Люба Зубач, Людмила Балюк, Анастасія Смітюх та очільниця культури громади Алла Глущук. Судячи з одягу учасниць форуму, це справді високе мистецтво. На їхні витиральники з льону (рушники) стоїть черга, і коштують вони близько 2000 гривень. Майстрині перейняли майстерність у своїх матерів і передають її дітям.
Наукове осмислення традиції
Вікторія Дашко, директор КЗ «Сарненський історико-етнографічний музей», презентувала відеоматеріали про технології ткацтва на Рівненському Поліссі, розповіла про особливості й традиції цього ремесла та його значення у створенні молодої сім’ї.
Форум як частина довготривалої ініціативи
Міжрегіональний форум «Ткацтво UA» – це ініціатива, що реалізується з 2021 року Рівненським обласним центром народної творчості та управлінням культури і туризму Рівненської ОДА у партнерстві з різними обласними та вітчизняними інституціями. Мета проєкту – популяризація давнього ремесла та народної творчості, пов’язаних зі створенням одягу і текстилю.
Організаторами та партнерами події стали управління культури і туризму Рівненської ОДА, КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» РОР, управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА та Обласний науково-методичний центр культури.
У форумі взяли участь Любов Романюк (начальник управління культури і туризму Рівненської ОДА), Ірина Рачковська (директор КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості»), Наталія Юрченко (заступник начальника управління культури, з питань релігії та національностей Волинської ОДА) та Любов Рожнова (директор Обласного науково-методичного центру культури).
Гарний настрій та відчуття національної приналежності подарувало народне аматорське вокально-інструментальне тріо «Лелія» культурно-мистецького центру «Красне» КЗ «Палац культури міста Луцька» під керівництвом Олени Богдан-Опейди.
Захід продемонстрував, що українське ткацтво – це не лише музейний експонат, а жива традиція, здатна до трансформації та інтеграції у сучасне життя.
Фото: Оля Герасимчук
Джерело: КЗ “Рівненський обласний центр народної творчості” РОР
Редактор сайту «Сім днів» і журналіст стрічки новин. Працює з оперативною інформацією, готує новини та долучається до створення авторських матеріалів для сайту.
Має значний досвід роботи у медіа. Протягом 1991–2009 років був технічним редактором газети “America” (Філадельфія, США), де відповідав за дизайн і верстку, підготовку графічних матеріалів, фоторепортажів та готового макету видання.
Володіння англійською мовою використовує для перекладу матеріалів, підготовлених у межах грантових проєктів, які редакція публікує на окремому піддомені для іноземних читачів.