fbpx

Два гальма ОСББ: страх і байдужість

Діліться інформацією з друзями:

Живемо в одному місті, а ніби на різних планетах. Хтось, за класиком, будує і мурує, в інших – лише плани, у декого наміри розбиваються об людське вагання, байдужість чи небажання щось змінювати. Нам вдалося поспілкуватися з мешканцями двох будинків, які відверто розповіли про ситуації щодо створення об’єднання співвласників (однак попросили не називати їхніх прізвищ). І як вияснилося, що, перш за все, гальмами ОСББ є страх і байдужість.

Марія, мешканка будинку на Коновальця, 15:

Усе вирішують кадри

Багатоповерхівка на Коновальця, 15, Рівне.

–  Чи задумувалися у вашому будинку над тим, щоб створити ОСББ?

– У нас панельна дев’ятиповерхівка на два під’їзди. Їй, якщо не помиляюся, десь 32 роки. У будинку – 72 квартири. За програмою співфінансування з міського бюджету 2015 року ми встановлювали лічильник обліку тепла. Тривало це майже два роки. Здається, тоді мешканці платили 30%, а 70% виділяла міська влада. Після того виникла пропозиція створити ОСББ.

Ми почали збирати документи та всю інформацію, щоб створити об’єднання співвласників. Спочатку опитали мешканців будинку, потім зібрали збори, провели анкетування. Практично на 60% підготовча робота вже була проведена. І зупинилися ми на тому, що ніхто не захотів це ОСББ очолити.

– Серед мешканців не знайшлося лідера?

– Мабуть, так, не виявилося бажаючих. Існувала ініціативна група, яка готова була всі завдання виконувати, навіть свого бухгалтера мали. Але не знайшлося людини, яка б присвятила свій особистий час на вирішення проблем ОСББ. Отож наш будинок обслуговує управлінська компанія «Рівне Дім Сервіс», якою ми, до речі, не дуже задоволені. Тому по-доброму заздримо сусідам.

– Чи не пробували знайти собі голову правління на стороні?

– Звичайно, пробували. Запитували у деяких голів ОСББ, зокрема з Шухевича, 8, чи не хотіли б вони взяти й нас під своє крило. У тому будинку дуже багато вже зробили: поміняли тепломережі, заасфальтували прибудинкову територію, поставили ліхтарі, поробили козирки, утеплили будинок.

Рано чи пізно, сподіваюсь, ми таки створимо ОСББ. Але наразі маємо те, що маємо.

 

Світлана К., жителька будинку на Кавказькій, 13:

Від «добра» добра не шукають

Багатоповерхівка на Кавказькій, 13, Рівне.

– Чи були у вашому будинку бодай якісь спроби створити ОСББ?

– У нашій дев’ятиповерхівці на один під’їзд проживають люди, які побоюються щось міняти. Вони вважають: якщо ми підемо в ОСББ, то будемо кинуті напризволяще. У нашому будинку всього 54 квартири, власники 13 з яких здають помешкання в оренду. Час від часу квартиранти змінюються. Це викликає побоювання, що, створивши ОСББ, ці люди не будуть здавати гроші на потреби багатоповерхівки. Це перша причина. По-друге, ми пробували йти в управлінську компанію, але швидко з неї вийшли. Тож тепер нікуди не рухаємося, бо в нас якісь перелякані люди.

Взагалі мешканці розділилися на два табори. Є частина молодших, які й не проти, інша частина – люди пенсійного віку, які теж мають свою логічно обґрунтовану позицію. Наприклад, якщо я, мешканка Рівного, проживаю у місті, тут сплачую податки, то чому в міських програмах можуть брати участь тільки ОСББ? Чому не можуть брати участь будинки, які належать до управлінських компаній? Це певна несправедливість.

У такому разі логічно постає питання: хто буде зобов’язаний писати звернення до міської влади: управлінська компанія чи мешканці будинку?

– Я не знаю, як вам це пояснити. Але люди не хочуть, бо вважають: якщо є законні підстави нам бути в управлінській компанії, ми будемо в ній. Місто замінило наш дах, жек зробив ремонт у під’їзді, поміняв кабіну ліфта. Сподіваємося, що ­наступного року ліфт відремонтують. Якби ми не були в управлінській компанії, нам довелося б усі ці роботи оплачувати з власних кишень. А так усе це зробили ЖКП або управлінська компанія.

У нашому будинку проживають активні пенсіонери, які розбираються в законодавстві. Вони ходять на прийоми до чиновників, пишуть заяви, скарги і в такий спосіб добиваються, щоб у нас це все робилося. Додатково грошей ми не здавали. Натомість є приклади будинків, де створили ОСББ, які свідчать, що крім квартплати за всі роботи треба додатково платити кошти. Це один з аргументів того, чому ми не створюємо ОСББ.

Але є частина людей, яка й не проти ОСББ, бо розуміє, що з часом до цього дійде.

– А особисто ви за чи проти об’єднання співвласників?

– Я не зовсім впевнена в тому, що треба створювати ОСББ. Бо немає чіткої переконаності, що це потрібно. Я цікавилась досвідом Польщі, їхнім законодавством. У них, по-моєму, десь рік було відведено всім будинкам на створення ОСББ, в обов’язковому порядку. А потім почався процес, коли ці будинки почали наймати управителів, які для такої діяльності мали мати спеціальні ліцензії. Якщо не помиляюся, їх на всю Польщу було десь 250.

Вважаю, що один будинок не повинен все життя за щось боротись – за дах, тепломережі, утеплення. Адже ці витрати здебільшого не по кишені для мешканців, які при цьому регулярно сплачували і сплачують квартплату.

– Але ж ви не можете не помічати досягнень будинків, де діють ОСББ?

– Моя особиста думка: це заслуга голів тих ОСББ, які мусить самі ходити і всього добиватися. Немає якоїсь дієвої схеми, яка б допомагала мешканцям, які вирішили щось зробити у своєму будинку. Натомість треба ходити, просити, добиватися. Вважаю, що це неправильно. Принаймні, у нашому будинку немає такої людини, яка готова присвятити все своє життя оббиванню порогів комунальних установ.

Розпитувала Оксана ПИЦЬКА