У Дубенському замку впроваджують заходи з безбар’єрності, аби зробити об’єкт доступним для людей з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, а також з ментальними та інтелектуальними особливостями.
Як повідомили в адміністрації заповідника, замок внесли до онлайн-мапи безбар’єрності. Нині тут працюють над фізичною, інформаційною та сервісною доступністю.

На території вже встановили дзвінок виклику для маломобільних відвідувачів. При вході в Надбрамний корпус і палац Любомирських розмістили тактильні мнемосхеми. За потреби використовують мобільні пандуси. Також облаштували спеціальну вбиральню, маркували сходи, розширили дверні отвори та освітлили вхід.

Інформаційні стенди доповнені QR-кодами та тактильними матеріалами. Частину експонатів можна оглядати на дотик, є путівники шрифтом Брайля. На сайті заповідника доступні матеріали жестовою мовою, у спрощеному форматі та з тифлокоментарем.

За словами заступниці директора з наукової роботи Надії Любецької, замок відкритий для відвідувачів з інвалідністю, які можуть заходити безкоштовно. Установа співпрацює з реабілітаційним центром RECOVERY, соціальними закладами та громадськими організаціями.

Персонал проходить навчання з коректної комунікації. У цьому допомагає Дубенський центр психосоціальної підтримки.

Другий рік поспіль у замку проводять захід «Дубенська сила» для ветеранів і членів їхніх родин. Як зазначив заступник директора з господарської роботи Василь Кисорець, у 2025 році тут планують встановити електропідйомники та спеціальні ліфти до виставкових залів палацу Любомирських.
Джерело: Рівненська ОДА
Читайте також: Гуртожиток без прикрас: як вижити й отримати максимум

Редактор сайту «Сім днів» і журналіст стрічки новин. Працює з оперативною інформацією, готує новини та долучається до створення авторських матеріалів для сайту.
Має значний досвід роботи у медіа. Протягом 1991–2009 років був технічним редактором газети “America” (Філадельфія, США), де відповідав за дизайн і верстку, підготовку графічних матеріалів, фоторепортажів та готового макету видання.
Володіння англійською мовою використовує для перекладу матеріалів, підготовлених у межах грантових проєктів, які редакція публікує на окремому піддомені для іноземних читачів.
