У Харалозі відбувся фестиваль «Харалужні мечі» – історія, культура та благодійність

У селі Харалуг відбувся Другий фестиваль зброї та звитяги «Харалужні мечі» – подія, що поєднала історію, культуру та благодійність. Захід вкотре підтвердив: українська спадщина є не лише пам’яттю про минуле, а й силою, яка надихає сьогодні.

Свято на широкому лузі

Фестиваль традиційно відбувся просто неба, на мальовничому лузі біля села. Попри осінню погоду, гостей зібралося більше, ніж торік: автобусами прибували відвідувачі з сусідніх громад і навіть із Рівного.

Програма фестивалю

На сцені виступали творчі колективи з різних куточків Полісся:

ансамбль «Червона калина» з Немовицької громади;
«Дивоцвіт» із Володимиреччини;
ансамбль «Клечаночка» з Великої Клецьки;
«Серпанок» та квартет «Ясени» з Корецького будинку культури;
сольні виконавці Світлана Заїка та Лариса Мацько;
зірковий гість фестивалю – співак Павло Мищук.

Особливого колориту додали автентичні виступи Юрія Ковальчука (сопілка) та Андрія Ляшука (ліра), а також танцювальні номери юних артистів із села Користь.

Традиції та майстерність

Гості мали змогу побачити етнопоказ старовинних костюмів Полісся, відвідати містечко майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та крафтових виробників. Усе це створювало неповторну атмосферу давнини та звитяги.

Благодійна мета

Фестиваль мав і важливий гуманітарний вимір. Поруч зі сценою працювали благодійні скриньки на підтримку Збройних Сил України. Адже саме завдяки захисникам можливе це свято української культури.

Історичний контекст

Назва фестивалю невипадкова. «Харалужні мечі» згадуються ще у «Слові о полку Ігоревім». Історики вважають, що саме тут, на землях сучасного Харалуга, у давнину виготовляли холодну зброю з болотної руди. Перша письмова згадка про село датується 1577 роком.

Фестиваль став яскравим свідченням любові до рідної історії й культурної спадщини. Організатори сподіваються, що вже найближчими роками подія набуде всеукраїнського масштабу, а слава про Харалуг та його «мечі харалужні» лунатиме на всю Україну.