Пост крик душі написала у Фейсбуці працівниця швидкої допомоги Ольга Гордієвич. Друкуємо із збереженням стилю, орфографії та пунктуації оригіналу:
Сьогодні моєму терпінню «прийшов кінець», моїм емоціям немає спокою
Всі соц мережі переповненні фото з жахливої смертельної ДТП.
Всі співчувають, питають, діляться репостами,про двох хлопчиків, які вижили в цьому «месеві»
За багато років своєї праці я ніколи не звикну до «чужого болю», а особливо коли це смерть дітей….
Але я не про себе. Я хочу кричати за стан на наших дорогах, про « неадекватних» ,«безвідповідальних», « безмозглих» водіїв …
Їхавши на це ДТП- коли диспетчер каже про 4 постраждавших, троє з яких є діти, ти хочеш ЯКНАЙШВИДШЕ доїхати на місце пригоди, надати допомогу, довести до лікарні… без перешкод, без зупинок, без хвилювання, що хтось «вискочить» тобі перед машиною
Про це можна тільки мріяти…. Не в нашій країні, не з нашими водіями…. Я не про всіх, є свідомі, не можу і не хочу ставити всіх в одну лінію…
Наша дорога до ДТП була безкінечна, сьогодні нас ніхто не пропустив, не надали перевагу в русі, не з’їхали на обочину, не зупинилися….. незважаючи на проблискові маячки і нестерпні звуки сирени…
Нас два рази «підрізали» створивши аварійну ситуацію ( і як завжди сказали б, що самі винні)
ВОДІЇ —- звертаюся до Вас !!!!!
ПРОПУСКАЙТЕ ШВИДКУ ДОПОМОГУ !!!
навіть тоді коли ви спішите!!!!
Повірте ВОНА спішить бистріше чим ви !!!!