Сергій Поліщук, голова Городоцької сільської ради, бачив Польщу 90-х років, а також після того, як вона вступила до Європейського Союзу. Не приховує, що по доброму заздрив, як там розбудовують міста і села.
«Відтоді минуло багато років, – каже Сергій Васильович, – і я тепер можу сказати: Україна теж почала розквітати. Якби не війна, умови життя принаймні в мешканців нашій Городоцької громади були б не гірші, ніж в поляків. За два роки нашої каденції вдалося і освітити вулиці, і покласти асфальт. Ми виготовили проєкт на будівництво дитячого садочка, на яке залучили кошти ДФРР. Однак через початок повномасштабної війни реалізацію задуму змушені були відкласти».
Вскочили в останній вагон процесу децентралізації
– Сергію Васильовичу, а з чого все починалося? Як відбувався процес створення Городоцької громади?
– Городоцька громада утворилася внаслідок об’єднання трьох сільських рад – Городоцької, Обарівської і Бронниківської. До її складу входять 12 населених пунктів.
Спочатку, як ви пам’ятаєте, об’єднувалися хто з ким хотів і везли документи на погодження в Кабінет міністрів. Ми не хотіли ні до кого приєднуватися, бо вважали, що здатні цілком самостійно працювати. Хоча нам пропонували, мовляв, з містом буде краще! Ми не поспішали з рішенням і, образно кажучи, вскочили до останнього вагона процесу децентралізації. Коли держава вже створила перспективний план об’єднань, в якому було прописано хто з ким «заручився». Згідно з цим планом нас мали приєднали до Рівного. Я, ще не будучи головою громади, їздив до прем’єр-міністра України, оббивав пороги комітетів Верховної Ради, зустрічався з багатьма народними депутатами. Нам тоді доводили, що ми, об’єднавшись з Обаровом і Бронниками, не будемо перспективною громадою, пропадемо! Врешті-решт, наш план повернули на доопрацювання. Нам вдалося переконати високопосадовців, що ми спроможні іти в самостійне плавання! Порахувавши надходження за минулі роки, окреслили нам річний бюджет в 53 мільйони гривень. Після об’єднання значно поповнило нашу скарбницю підприємство «Рівнеазот». Зараз наш бюджет становить 250 млн гривень!
У моїй команді немає ні свата, ні брата
– Після утворення Городоцької громади наш штат розширився до 54 осіб, – продовжує Сергій Васильович. – Розповім про структуру Городоцької сільської ради. У нас працюють такі відділи, як: організаційного забезпечення; документообігу; інформаційної діяльності, комунікацій з громадськістю та доступу до публічної інформації; кадрової роботи; юридичний; з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи; архітектури, земельних відносин та житлово-комунального господарства; бухгалтерського обліку, звітності та економіки; соціального захисту населення та захисту прав дітей; з питань надання адміністративних послуг; фінансовий; освіти, культури, молоді та спорту; служба у справах дітей, а також – уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції. Склався хороший колектив.
Багато сільських рад зараз переймають у нас цей досвід.
Коли у кінці 2020 року проводилася реорганізація Рівненської районної державної адміністрації, я запросив спеціалістів, які в ній працювати, перейти до нас роботу. Раніше їх діяльність була спрямована в масштабах району, а тепер в межах нашої громади. До слова, у моїй команді немає ні свата, ні брата.
– Сьогодні борг зі сплати земельного податку та орендної плати на Рівненщині перевищив 132 млн. грн. У вас немає з цим проблем. Навпаки, вас ставлять у приклад. Як вам вдається вирішувати ці питання?
– З перших днів каденції наша команда зайнялася нормативно-грошовою оцінкою земель для всіх підприємств.
За минулий рік ми зробили 83 нормативно-грошові оцінки землі. І за результатами двох місяців у нас є перевиконання – 7,3 млн. гривень. У 2021 році надходження від сплати земельного податку до бюджету громади становили 34 млн грн, а вже у 2023-му ця сума становить 47,2 млн. грн, тобто надходження зросли на 38,9%. дохід на одного жителя територіальної громади
Дохід на одного жителя територіальної громади зростає
Варто зауважити, якщо у 2021 році дохід на одного жителя територіальної громади становив 7,9 тис. грн, то у 2023 році – 17.3 тис. грн.
– На території громади, якщо не помиляюся, працює декілька великих бюджетоутворюючих підприємств?
– «Рівнеазот» знаходиться на нашій території, тому повинен сплачувати податки в нашу казну. Це справедливо. Окремо хочу сказати про ще один гігант промисловості – австрійську компанію «Кроноспан Рівне». В Україні вона збудувала два заводи – в Нововолинську та в Городку. Підприємство, яке знаходиться у нас, сучасніше. Ефективно працює перша лінія з виробництва ламінату, деревостружкової плити; зараз йде випробовування другої лінії. І далі компанія продовжує розвиватися – купила в суміжних користувачів, пайовиків 100 гектарів землі. Зареєструвала свій індустріальний парк. У ньому будуть будувати кластерні підприємства з виготовлення меблів. Тут знайдуть «прописку» всі навколишні підприємства. Індустріальний парк розташований в дуже зручному місці – поруч міжнародна траса, недалеко до державного кордону.
Ще одне ноу-хау від компанії «Кроноспан Рівне». Вона збудувала в Городку пункт спостереження за атмосферним повітрям вартістю близько 200 тисяч доларів і передали нам його безоплатно. Тепер кожен охочий може зайти на сайт сільської ради і побачити показники якості атмосферного повітря.
До великих бюджетоутворюючих підприємств належить і підприємство з виготовлення конструкцій.
Левову частку бюджету спрямовуємо на віддалені села
– Центр громади – село Городок. А як інші населені пункти розвиваються, не обділені увагою?
– На першій же сесії я сказав депутатам: забудьте про вибори, хто за кого голосував. Зараз у нас спільні проблеми, ми тепер одна сім’я! Так, наш бюджет на 90 відсотків наповнюють підприємства Городка. Це великі кошти. Але із них левову частку спрямовуємо на інші наші населені пункти. За перші два роки каденції головну увагу приділяли благоустрою і освітленню вулиць.
До створення громади в багатьох селах дороги були в жахливому стані. Приміром, в селі Рогачів люди взували чоботи, щоб перенести дітей через дорогу в школу (я був цьому свідок, коли вів передвиборчу агітацію). Зовсім інша картина сьогодні. Ми торік здійснили капітальний ремонт доріг, тротуарів на суму 54 мільйони гривень! Завдяки цьому облаштовано добрі під’їзди до шкіл, магазинів, храмів, молитовних будинків. Регулярно курсують маршрутки у всі населені пункти. Нині у нас вуличне освітлення не гірше, як у Лас Вегасі! Не виключали освітлення навіть у період блекаутів.
Побачивши гарні інфраструктурні зміни, до нас почали їхати дачники, покупці житла.
– Знаю, що зусилля громади спрямовані і на чисте довкілля. Поділіться досвідом.
– Ми, мабуть, єдині в області, хто побутове сміття вивозить за рахунок сільської ради – на це виділяємо в рік 2 млн. 200 тисяч гривень. З цією метою уклали угоду на його вивіз із спеціалізованою фірмою. За ці кошти можна, звичайно, відремонтувати одну-дві дороги чи інший проєкт реалізувати. Але якщо вивіз твердих побутових відходів перекласти на плечі людей, це буде неправильно. Бо частина буде платити, частина – ні. І продовжимо засмічувати довкілля.
– Про роздільне збирання сміття думаєте?
– Ми знайшли фірму, яка сама поставила контейнери для сміття: окремо – для скла, окремо – для пластика. Якщо в перший тиждень контейнери в’яло наповнювались пластиком, то далі цей процес пішов активніше. Жителі нашої громади розуміють: це в їх же інтересах. Я, чесно кажучи, навіть не уявляв масштаби пластикових відходів – вони величезні!
Ми не повинні сваритися, навпаки, маємо об’єднуватися
– У селі Городок була проблема з відкриттям аптеки. Як вона вирішилася?
– Аптека для Городка потрібна. Ми вже почали займатися виготовленням паспорта прив’язки, купили модульний будиночок на 24 кв. м. Але це питання вирішилося само собою. Один із підприємців побудував приміщення під перукарню. Оскільки воно пустувало, він його передав фармацевтичній фірмі.
– Як працює влада і бізнес? Знаходите порозуміння?
– Я з самого початку, відколи очолив громаду, вирішив знайти діалог з бізнесом, поставити всіх в рівні умови. Поясню детальніше. Є підприємства, які платили гроші за оренду землі згідно з нормативно-грошовою оцінкою, але є такі, які не вносили в бюджет жодної копійки. Ми поставили завдання для всіх: сплачуєте за оренду землі згідно з нормативно-грошовою оцінкою мінімальну суму. А також узаконюєте всі трудові відносини з працівниками, щоб не було видачі зарплати у конвертах.
До 2021 року сільські ради мали право розпоряджатися тільки землями, які перебували в межах населеного пункту. Вся промислова зона знаходилася за його межами. У 2023 році нам передали повноваження розпоряджатися і землями промисловості. Раніше підприємці стикалися з великою проблемою: весь час користувалися земельною ділянкою, а купити її не дозволяла область. Тепер зовсім інакше: є бажання – роби оцінку землі і купуй. Нині всі дозвільні документи оформляємо в нашій громаді.
Вже 2/3 підприємців промзони узаконили своє право на землю.
– Як складаються стосунки між вашою громадою та містом?
– Ми підписали меморандум про співпрацю у різних сферах. У нас склалися нормальні, ділові стосунки. Ми не повинні сваритися, навпаки, маємо об’єднуватися. Бо тісно пов’язані один з одним. Ми орендуємо приміщення Рівненської міської ради. Багато наших дітей навчаються в школах, ліцеях Рівного, відвідують різні секції. Натомість чимало рівнян працює на підприємствах Городка. До нас їдуть і відпочивати – на водоймища, в ліси.
– Сьогодні один із найголовніших напрямків вашої роботи – допомога армії?
– В цьому році вирішили левову частку нашого бюджету спрямувати на допомогу ЗСУ. Звичайно, щось будемо і в населених пунктах латати, марафетити. Але все-таки в пріоритеті наші доблесні Збройні сили. У лютому цього року виділили для них 17 млн грн. Із них 7 млн – субвенція військовим частинам, які знаходяться на передовій, 10 млн – на закупівлю дронів DJ Mavic 3T з тепловізорами. Це очі наших захисників. На цей рік ми запланували на потреби нашого війська 50 млн. гривень!
У нас немає повноважень закуповувати військове обладнання.
При закупівлі DJ Mavic 3T зіткнулися з проблемою. Справа в тому, що у нас немає повноважень закуповувати військове обладнання. Звернулися до керівників міста, щоб взяли нас під своє крило. Городоцька громада уклала з Рівненською міською радою меморандум про співпрацю. Виділили субвенцію місту – 10 млн грн. І місто внесло таку ж суму на закупівлю 100 дронів.
Ми працюємо також із БФ «Відповідальні українці». До речі, його членом може бути кожен, хто щомісяця сплачує 50 доларів. Я це роблю постійно. Наші працівники із своєї заробітної плати разом із «Відповідальними українцями» зібрали кошти і купили для фронту 17 дронів. Зараз, до речі, боронять Батьківщину від ворога 453 жителі наших населених пунктів.
Спілкувався Василь ЗАКРЕВСЬКИЙ
Сергій ПОЛІЩУК народився 7 квітня 1972 р. в селі Понебель Рівненського району. У 1991 р. закінчив Рівненське медичне училище за кваліфікацією «Фельдшер». У 1998 р. отримав диплом філолога в Рівненському державному педагогічному інституті. Працював на посаді виїзного фельдшера станції швидкої і невідкладної медичної допомоги в м. Рівне. З грудня 1991р. по січень 1993 р. перебував на строковій службі в армії.З 1996 по 2004 роки працював вчителем у Карпилівській загальноосвітній школі І-ІІ ступеня. Деякий час займався підприємницькою діяльністю.
З січня 2010 р. по грудень 2020 р. обіймав посаду заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого комітету Городоцької сільської ради. У 2020 р. обраний сільським головою Городоцької сільської ради.
Сергій Васильович Поліщук нагороджений медаллю Рівненської районної ради «За службу Україні», орденом Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня від Митрополита Київського і всієї України Єпіфанія.
Читайте також:
- Блокування українських вантажівок було анонсовано поляками
Польські фермери розпочали анонсований раніше страйк перед пунктом пропуску “Медика – Шегині”.