Дільничий офіцер Юрій Василець свого часу був кращим на Рівненщині.
Свого часу кращий дільничний Рівненщини, а нині ветеран органів внутрішніх справ Юрій Василець, підполковник у відставці. Його досі на Костопільщині, де він проживає усе своє життя, всі називають «участковим». І, як каже, так і залишиться ним скільки відвів йому Бог, розповідають у нацполіції Рівненщини.
Підрахувати кілометри, які йому довелося здолати за 27 років служби дільничним, Юрій Василець не може навіть приблизно. Адже до 10 населених пунктів своєї території обслуговування йому щоразу доводилося діставатися у різний спосіб, але досі пам’ятає початок своїх робочих буднів:
«Начальник райвідділу після мого призначення сказав: щотижня ти маєш бути в кожній сільській раді і це не обговорюється. Транспортного сполучення як такого не було: довелося не раз і не два йти пішки до того чи іншого населеного пункту. Утім, першопочатково тоді довелося налагоджувати співпрацю із головою колгоспу, який мав авто, що сприяло оперативному вирішенню багатьох питань».
Із часом дільничний пересів на мотоцикл, яким і в дощ, і в холод, і у вихідні вирушав на допомогу громадянам. А через 15 років служби за результатами конкурсу йому, як кращому дільничному в області, виділили службове авто «Нива».
Як каже Юрій Васильович, які б нові підходи не застосовувалися на сьогодні і як би не перейменовували посаду дільничного, його основне завдання так і залишиться — піклуватися про населення.
«Єдине, що змінилося за ці часи — покращилося матеріально-технічне забезпечення. Адже свого часу мені доводилося витрачати чимало часу і зусиль, аби надрукувати матеріали на друкарській машинці. До того ж телефонний зв’язок тоді був не у кожного. Однак, якщо порівняти минуле і нинішнє — ази роботи залишилися ті ж, а от підходи в роботі в кожного свої».
Запорукою довіри вважає любов до роботи і людей і дільничний офіцер поліції Рівного із 11-річним стажем, а нині вже начальник сектору ДОП відділу превенції Рівненського РУП Дмитро Березовський.
«Треба вміти вислухати і почути, мати терпіння, розміння і неупереджене ставлення, — зазначає капітан поліції. — Крім того, треба бути і психологом, бо у цей складний для країни час доводиться іноді просто підтримати. Також це відповідальність за долю людей, за їхнє життя». А відповідальність за майже 20 тисяч громадян на ввіреній території на двох дільничних — колосальна. Тому весь час у русі, постійно «на землі». Застати у дільничного у робочому кабінеті мешканцям прилеглих до поліцейської станції будинків іноді не завжди вдається, але сконтактувати з ними — без проблем.
«Як добре, що у нас не тільки є дільничні офіцери, а й безпосередньо у будинку — поліцейські станція, — каже рівнянка Людмила Федорівна. — Я тривалий час тут проживаю, тому із впевненістю можу сказати, що дільничні ніколи ще нікому не відмовили в допомозі. Завжди ми можемо звернутися із конкретним питанням чи проблемою, тому наші поліцейські заслуговують на повагу і подяку від громадян».
Задоволений співпрацею із дільничними і директор автостанції «Рівне» Павло Мінчук, якому частенько доводиться звертатися за допомогою через специфічний контингент на вокзалі, а без допомоги поліції тут не обійтися: доводиться і крадіїв, і підозрілих осіб виявляти, і власників речей розшукувати, і бійки розбороняти.
Тож з нагоди свята досвідчений дільничний Юрій Василець бажає нинішнім колегам, аби не соромилися і не боялися людей, спілкувалися із ними, а відтак знали про життя і проблеми громади.
Читайте також: Легкове авто горіло на Рівненщині