У багатьох місцевих радах створені й діють депутатські групи «Рівні можливості». Ця ініціатива поширилась регіонами, відколи у Верховній Раді України 7-го скликання у 2011 році вперше створилось міжфракційне депутатське об’єднання сприяння гендерній рівності «Рівні можливості».
У парламенті 9-го скликання теж діє об’єднання депутатів і депутаток різних партійних фракцій, співголовами якого є Марина Бардіна, Олексій Жмеренецький, Олена Кондратюк, Марія Іонова, Інна Совсун. Головна його мета — незважаючи на різну партійність, покращити становище жінок у суспільстві, активізувати суспільний діалог для забезпечення гендерної рівності в різних сферах суспільно-політичного життя.
У грудні 2024 року депутатська група з гендерних питань «Рівні можливості» створилась у Рівненській обласній раді. 7Днів поспілкувалась із співголовами групи, депутатками Рівненської обласної ради Катериною Самардак (ПП «Європейська солідарність») і Аліною Янчук (ПП «Свобода») про її мету та плани.
Від ідеї до втілення
— Як і коли виникла ідея створення депутатської групи «Рівні можливості» в Рівненській обласній раді?
Аліна Янчук: Ідеї створити депутатську групу «Рівні можливості» в Рівненській обласній раді були від самого початку роботи обласної ради 8-го скликання. Була ініціатива Світлани Богатирчук-Кривко, депутатки від партії «Європейська солідарність», а пізніше Юлії Шигоревої, депутатки від партії «Слуга народу», очільниці «ЗеЖінки» на Рівненщині, яка теж починала процес її створення, але група не створилась.
Я дивилась онлайн-трансляцію Українського Жіночого Конгресу 2024 року і побачила серед учасниць депутатку Катерину Самардак, ми поспілкувались, бо темою гендерної політики зацікавилась давно. І пані Катерина запропонувала, це її ідея, що було б добре створити депутатську групу в нашій обласній раді, бо на конгресі завжди було багато представниць від депутатських груп «Рівні можливості» різних місцевих рад.
Катерина Самардак: Відколи стала депутаткою, дуже багато брала участі в різних заходах для жінок у політиці. І одного разу мене запросили на захід в Ужгороді для представниць депутатських груп або для тих, які потенційно готові їх створити. Щиро надихнулась почутим, бо інформація збігалася з моїм баченням, мені цікава ця тема як юристці, адвокатці.
Такі депутатські групи надають можливість об’єднання між різними партіями, фракціями, щоб вирішувати проблеми області спільно. Ми з Аліною Янчук стали депутатками вперше. Я відчувала цю потребу в єдності та спільній позиції, яка допомагала б тим, хто вперше, хто не «зубр» у політиці. Пані Аліна виявилася прекрасною союзницею зі створення групи, займалася більше організаційними питаннями, тобто комунікувала з депутатами і депутатками, запрошувала їх до створення депутатської групи.
Виклики створення
— Чи легко йшов процес створення і хто увійшов до групи?
Катерина Самардак: Засновницями депутатської групи з гендерних питань «Рівні можливості» стали п’ятеро депутаток із різних фракцій: «Свобода», «Європейська солідарність», «Слуга народу», «Сила і честь».
Не всі депутати і депутатки розуміють сутність гендерної рівності. Навіть від свідомих освічених людей чули, що ми за «традиційні цінності» або їм це нецікаво. У деяких партіях навіть заборонили вступати до групи з такою назвою, хоча попередньо вони були готові. Велика заслуга Аліни Янчук, що депутатська група створена.
Аліна Янчук: Для того, щоб переконати депутатів і депутаток створити групу, наводила приклад МФО «Рівні можливості» в парламенті як успішний, наводила факти, що гендерна політика — державна політика.
Деякі депутати мають упередження, що це все з «заходу» і нам це не потрібно, не знають нормативно-правові акти, закони, які врегульовують, формують і реалізують цю державну політику.
Зіткнулась також із тим, і мені було дуже прикро, що наші депутати і депутатки не завжди є суб’єктними у прийнятті рішень — от як сказала фракція, так, на жаль, і буде. Водночас у нашій групі є жінки, які попри вказівку фракційного рішення увійшли до депутатської групи. Так що багато чого залежить від людини.
Реакція колег
— Як колеги з обласної ради сприйняли новину про створення депутатської групи з гендерних питань?
Катерина Самардак: Голова обласної ради оголосив створення депутатської групи на сесії в грудні 2024 року і прокоментував, що «наші дівчата створили групу». Цей коментар про те, що є нерозуміння, якими питаннями займаються депутатські групи «Рівні можливості».
У моїй професійній роботі як адвокатка я ніколи не відчувала дискримінації, а тут, у раді, реально відчула, що мене дискримінують за статтю і за віком, особливо коли маю свою власну думку, коли кажу щось не так на думку інших. От тому такі депутатські групи важливі, щоб координуватись і підтримувати.
Склад групи та внутрішні процеси
— Скільки зараз членів у депутатській групі?
Аліна Янчук: Наразі в депутатській групі семеро осіб від чотирьох політичних партій. Це Людмила Козак, Світлана Богатирчук-Кривко, Ярослава Острожчук, Катерина Самардак, Тетяна Дібач, Аліна Янчук, Юлія Шигорева.
У виконанні депутатських обов’язків є важливий момент — коли ти заходиш в сесійну залу перший раз, а нас у раді 64, то всіх публічно представили і все, більше нас між собою не познайомили. Ми кожен і кожна працюємо у своїй фракції чи комісії, а діяльності чи спілкування, щоб обмінятись досвідом, робити спільну роботу майже немає. Нам потрібні були роки, щоб створити міжфракційну депутатську групу.
Мета та стратегія
— Яка мета і стратегія в депутатської групи?
Аліна Янчук: Мета об’єднання — підсилити реалізацію державної гендерної політики, зокрема, щодо підвищення політичної участі жінок у процесах прийняття рішень, протидіяти домашньому насильству, розширити співпрацю із громадськими та неурядовими організаціями, які працюють у сфері гендерної рівності.
У Рівненській обласній раді голова ради і чотири заступники — чоловіки. Голова бюджетної комісії теж чоловік. Лише двоє жінок очолюють депутатські комісії з гуманітарних питань і соціальної політики. Це так звані «традиційні» питання, якими прийнято, що можуть займатись жінки. Лише одна жінка, Оксана Лозова, очолює депутатську фракцію Радикальної партії Олега Ляшка.
Сама ідея була в тому, щоб підсвітити нашу наявність у прийнятті рішень, показати, що в області є жінки на рівні прийняття рішень — депутаток у раді 19, але вони не завжди є видимими.
Катерина Самардак: Для мене сутність депутатської групи в її назві, бо це про можливості. Ми, жінки, стаємо депутатками, але чи стаємо рівними? Чи маємо ті рівні можливості? Жінка-депутатка із чоловіком-депутатом. Чоловіку можна бути і молодим, і недосвідченим, але вважається, що він з усім справиться, а жінка то занадто молода, то занадто гарна…
Згідно з чинним законодавством у нас в Україні є рівні права, це закріплено в нормативній базі. Але чи це так є в житті? Мені для того, щоб вийти сьогодні з дому, треба подумати – з ким буде дитина, чим її годувати і багато інших побутових питань організувати. А чоловік зранку встав і пішов. Ця депутатська група для депутатського союзництва, бо для ефективної роботи потрібна підтримка.
Конкретні ініціативи та плани
— Які конкретні плани та пріоритети діяльності?
Аліна Янчук: Ми поставили собі мету просвітницької роботи в тематиці гендерної рівності, щоб було в людей розуміння, що гендер — це про нас усіх. Планували провести навчання для депутатів Рівненської області за сприяння Національного демократичного інституту, але після закриття USAID така можливість зникла.
Підготували звернення протидії сексизму і сексуальним домаганням у закладах вищої освіти, підтримуючи петицію «Гендер у деталях». Ми хотіли підсвітити цю проблему і звернутися в Міністерство освіти та науки і Кабінет Міністрів.
Перед тим, як звернення мало дійти до сесійної зали, це питання проходило профільні комісії, і наше керівництво, і голова, і заступники, тобто п’ять чоловіків, казали, що це питання не на часі, бо війна в країні, який сексизм?! Чим ви займаєтесь?
Збройні сили України воюють, відстоюють наші державні кордони і відстоюють нас, громадян і громадянок України. І якщо тут у країні, всередині, діються нехороші речі, такі як насильство, сексизм, то про це треба говорити вже зараз. Я написала про цю ситуацію «неначасі» у Facebook, це багатьом не сподобалось, але ці всі дискусії та публічні обговорення вплинули на те, що звернення рада підтримала.
Катерина Самардак: Почали розробляти проєкт Кодексу депутатської етики, для цього вивчаю досвід Київської міської ради, яка має його і він добре працює. Він потрібний, бо є неетичні висловлювання.
На одне з сесійних засідань було винесене питання лісів, йшло активне обговорення й у сесійній залі, й у кулуарах. Я ставила додаткові уточнюючі запитання, а тоді була вагітна, і один із депутатів дозволив собі невдалий жарт: «Нащо тобі ті ліси, ти вже ж доїздилась…» Депутати мають керуватись етичними принципами як представники громади.
Ще один напрям — просвітницька та інформаційна робота. Ми для євроінтеграції маємо багато зробити щодо політики гендерної рівності, скоро відкриється перший кластер, там це питання наскрізне, а депутатський корпус, працівники і працівниці адміністрації часто не знають про цю гендерну політику нічого, хоча повинні.
Це одна сторона, а інша та, що мало координації між адміністрацією і радою. Ми як депутатки часто не поінформовані про заходи, активності, ініціативи, тому депутатська група може стати містком між різними підрозділами влади.
Співпраця з іншими регіонами
— Чи співпрацюєте з депутатськими групами інших місцевих рад?
Аліна Янчук: Ми вивчаємо досвіди інших рад, дивимось, що саме варто впровадити чи ініціювати в нашій роботі. Ось як приклад, у Київській міській адміністрації є структурний підрозділ — управління з питань гендерної рівності. Деякі міські й обласні ради впровадили фемінітиви в документообіг. Коли аналізувала наш регламент, то в нас ніде немає про гендерну політику, хоча вона має бути прописана.
Катерина Самардак: Наша співпраця з іншими депутатськими групами ґрунтується більше на особистих контактах. Співпрацюємо з громадськими організаціями, зокрема з центром підтримки громадських ініціатив «Чайка», Коаліцією 1325 «Жінки.Мир.Безпека» в Рівненській області. Є періодична можливість спільних навчань, зустрічей в інших областях.
Політична участь жінок
— Як підвищувати політичну участь жінок?
Аліна Янчук: У раді буває так, що досвід і знання депутаток не використовується належним чином. Катерину Самардак не запросили до консультації з питання правового врегулювання релігійних громад, а вона дуже фахова в цьому питанні.
Депутатські групи можуть посилювати голос депутаток у радах, коли обирається керівництво, наприклад, щоб не було так, як зараз, коли серед керівництва Рівненської обласної ради немає жодної жінки.
Жінки, які вперше стануть депутатками, мають бути обізнані з тим, з чим доведеться стикнутись, що треба одразу включатись у всі процеси. За столом прийняття рішень мають бути жінки. Нам треба це підсвічувати і спонукати жінок іти до влади і відстоювати жінок, тому що лише разом у союзництві ми можемо приймати виважені рішення.
Катерина Самардак: Я стала депутаткою завдяки гендерній квоті, яка є в нашому законодавстві. Якби цих квот не було, то не було б і стільки депутаток. У Рівненській обласній раді в минулій каденції було лише кілька жінок, це спрацювала гендерна квота.
Якщо взяти тих, хто вперше стали депутатками, то це здебільшого жінки. Я агітую за те, щоб заохочувати балотуватись на майбутніх виборах, особливо жінок, тому що треба, щоб були зміни.
Ми хочемо, щоб жінки були в політиці й хотіли працювати, хотіли змінювати, але вони мають мати цю можливість, бо зараз її фактично дуже мало. Потрібні програми для підтримки майбутніх кандидаток, щоб вони знали, куди йдуть і як ця система працює.
Бути депутатками — це виклик, обов’язки, додаткове навантаження, це громадська неоплачувана робота. Зараз воєнний стан і вибори неможливі, але спрямовувати зусилля для заохочення жінок включатись у процеси, де приймаються рішення, треба.
Читайте також: Гендерна рівність в Україні: чому ми досі дискутуємо?