Голокост – слово, наскрізь просякнуте кров’ю і болем декількох поколінь людей, які колись жили на території України. Знайти сім’ю, якої не торкнулася трагедія, пам’ять про яку навіки запечатана в історії нашої країни, складно.
Цим терміном називають винищення німецькими нацистами євреїв, а також поляків, циган, радянських військовополонених, гомосексуалів та інших людей.
Для проведення тортур і страти нацисти будували концентраційні табори, найвідомішим з яких вважається Освенцим. Всього під час Голокосту загинуло близько 6 мільйонів євреїв. У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту ми вшановуємо всіх невинно вбитих нацистами людей під час геноциду. Відзначається він щорічно 27 січня.
День пам’яті жертв Голокосту – історія геноциду євреїв
Антисемітизм (вороже ставлення до євреїв) був однією з основ нацистської ідеології Третього Рейху. Після свого приходу до влади Адольф Гітлер почав фізичне винищення євреїв. Під час Голокосту нацисти знищили близько третини всіх євреїв світу.
На жаль, до наших днів не зберігся повний список жертв Голокосту. Євреїв часто вбивали цілими сім’ями. Нацисти знищували євреїв по всій Європі. Чимало жертв Голокосту налічується в Україні. Найбільшим місцем страти євреїв у нашій країні є Бабин Яр у Києві.
Вшановують жертв Голокосту 27 січня невипадково. Саме в цей день в 1945 році радянські війська звільнили концентраційний табір Освенцим (Аушвіц) – місце ув’язнення, проведення дослідів над людьми і страти євреїв, поляків, циган та інших жертв.