Мої рідні почали ремонт дачі. З цього приводу у мене з ними йдуть постійні дискусії. Була в нас кімната з побіленими стінами, дерев’яними вікнами і дверима, з лляними шторами… А вони зробили з неї гіпсову коробочку.
Від стелі до порога – всюди сатен-гіпс! Вікна металопластикові, двері пластмасові, на підлозі ковролін, тканини синтетичні. З усіх боків телевізори, комп’ютери, мобілки…
Майже нічого на дачі не робиться без «хімії», причому родичі вважають, що чим більше засобів вони використають, тим краще. Миття посуду і підлоги, прання і прибирання, освіжування повітря аерозолями, боротьба з комахами і т. д. і т. п. Скільки я не повторюю, що все це потрапляє в наш організм і всі хімікати ми з’їдаємо з «чистих» тарілок – нічого не допомагає! Руки мої рідні витирають спеціальними вологими серветками, душ приймають з гелями.
Улеслива реклама обіцяє споживачам тільки свіжість і ніжність, але ж ми нічого не знаємо про хімічний склад цих засобів. Речовини, що ми вдихаємо, з легенів потрапляють у кров і розносяться по всьому організму. У медицині навіть термін є такий – «хвороба чистюль».
Набагато корисніший спосіб миття посуду – гаряча вода, сода і рушник. А натільну білизну краще намилювати тільки господарським милом, адже пральний порошок, скільки не полощи, все одно залишається на одязі й роз’їдає шкіру. Люди навіть не підозрюють, яка величезна кількість токсинів є на кухні, у ванні, у кімнатах.
Найстрашніші з них – хлор і фосфати. Від небезпечного хлору страждає серцево-судинна система, він сприяє виникненню атеросклерозу, гіпертонії, алергії. Хлор негативно впливає на волосся і шкіру людини, підвищує ризик захворювання на рак. Він вивітрюється, і ми його вдихаємо.
А фосфати, які викликають рак, давно заборонені у Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швейцарії, Нідерландах. У Японії ще до 1986 року в пральних порошках фосфатів не було взагалі. Закони про заборону фосфатів у прально-миючих засобах діють у Кореї, на Тайвані, у Гонконгу, Таїланді, у Південно-Африканській Республіці. Фосфати викликають порушення імунітету, алергію, ураження мозку, печінки, нирок, легенів. Навіть 10 разів прополоскавши одяг у гарячій воді ви не зможете позбутися фосфатів.
Екологи радять розводити миючі засоби для посуду наполовину водою. Це і економія, і менше шкоди, а посуд миється так само добре. Користуючись пральним порошком, слідкуйте за тим, щоб він не потрапляв у легені. А після прання провітрюйте квартиру. Змитий сьогодні в каналізацію пральний порошок або засіб для миття посуду буде, ймовірно, присутній у річках, морях і океанах ще багато років. Погіршується якість питної води, страждають водяна флора і фауна, зменшується кількість безпечних пляжів. Нам всім слід пам’ятати, що ми купуємо не просто порошки чи рідини, а небезпечні хімічні речовини.
Iрина ЗОНОВА