А болючих питань у житті ліквідаторів на жаль, є багато. Скажімо, десятиліттями не фінансується будівництво житла для постраждалих. Медичне обслуговування, яке має бути для ліквідаторів безоплатним, лягає важким тягарем на бюджети їхніх сімей.
Весна знову у розпалі. Квітень на дворі. Сонечко сяє. Відцвіли абрикоси, скоро яблуні з вишнями заквітнуть, дерева вкриваються листям. І при цьому всьому – майже безлюдні вулиці міста. Обмаль транспорту. А звідусіль тільки й чути тривожне: «Карантин. COVID-19. Вірус. Пандемія».
Лиха біда вдерлася в наше життя, зламала звичний ритм подій, змусила й нашу громадську організацію «Рівненські ветерани-чорнобильці» пристосуватися до нових умов. Опломбований на період карантину і не функціонує офіс нашої організації, консультації громадян членами правління проводяться в телефонному режимі. І найголовніше – масові заходи до дня 26 квітня, Дня пам’яті Чорнобильської трагедії та Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, в цьому році проводитись не будуть. Нам потрібно всім разом пережити пандемію, а тоді рухатись далі.
Ми, ліквідатори-чорнобильці, як свідомі громадяни нашої країни, повинні бути готові до певних обмежень і з розумінням поставитися до цього. Скоріш за все, що санаторно-курортне оздоровлення ліквідаторів-чорнобильців в цьому році проводитись не буде, оскільки всі санаторії перебувають на карантині. Та й держава досі не виділила кошти на оздоровлення чорнобильців. Не працює й наш чорнобильський диспансер. Відкладено до кращих часів розгляд ряду законопроєктів, які планувалося запровадити в дію з 1 січня 2021 року. Це стосується, зокрема, тих документів, що мали б значно поліпшити соціальний захист чорнобильців і їх пенсійне забезпечення.
Зрештою, ми 34 роки після Чорнобильської катастрофи вже звикли до всяких обрізок, обмежень, відтермінувань, тож переживемо й сьогоднішні. Головне – щоб люди були здорові, горе обминуло наші сім’ї, економіка запрацювала і відродилась. А тоді і про нас державні мужі згадають. Можливо, і візьмуться за вирішення наших наболілих проблем.
А болючих питань у житті ліквідаторів, окрім вищеназваних, на жаль, є багато. Скажімо, десятиліттями не фінансується будівництво житла для постраждалих. Медичне обслуговування, яке має бути для ліквідаторів безоплатним, лягає важким тягарем на бюджети їхніх сімей.
Недолуга медична реформа не дає можливості ліквідаторам обирати лікарів, які працюють в чорнобильському диспансері і за три десятки років вивчили стан здоров’я й особливості кожного ліквідатора, в якості сімейних. Звичайна операція з видалення апендиксу для сімей ліквідаторів – це катастрофа, а що вже казати про більш складні. Ніяк не можемо добитись на рівні держави зрівняння в правах і пільгах ліквідаторів-військових та ліквідаторів-цивільних, котрі були відряджені від своїх трудових колективів і працювали на ліквідації аварії в формуваннях цивільної оборони. Та й взагалі останнім часом центральна влада старається перекласти вирішення проблем постраждалих на місцеві органи влади. При цьому не враховуються ні кількість постраждалих в областях, ні стан економіки областей.
Давайте розглянемо ті події в житті чорнобильської спільноти Рівного, що сталися між 33-ю та 34-ю річницями Чорнобильської катастрофи.
За цей рік змужніла наша громадська організація «Рівненські ветерани-чорнобильці», яка нараховує 105 членів. Справжніми її лідерами, які ведуть за собою інших, стали Володимир Оніщук, Сергій Радіонов, Володимир Гузь, Павло Бречко, Валерій Ковальчук. Як і раніше, активним є наймолодший член нашої організації волонтер Данило Самчук, модератор сторінки нашої організації в Фейсбуці.
Торік, 25 квітня, депутати Рівненської міської ради в присутності членів ГО «Рівненські ветерани-чорнобильці» своїм рішенням за № 5758 затвердили перейменування проїзду в районі вулиць І. Котляревського та С. Бандери вулицею Героїв-чорнобильців. 10 грудня відбулося офіційне відкриття, освячення анотаційної дошки та аншлагу з назвою вулиці.
Громадяни, мешканці міста, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або мають відношення до інших ядерних об’єктів, залучались до заходів, пов’язаних з 33-ми роковинами Чорнобильської катастрофи. Зокрема, в ніч з 25 на 26 квітня вони брали участь у традиційному запалюванні свічок пам’яті біля підніжжя пам’ятного знака «Жертвам Чорнобильської катастрофи». В 2019 році їх запалили 33.
До акції запалювання свічок, окрім постраждалих, долучилися працівники відділу соціального захисту осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС міського управління праці та соціального захисту населення. А вранці 26 квітня минулого року ліквідатори брали участь у мітингу-реквіємі з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи та поставили до пам’ятника корзину з квітами. По закінченні поминального заходу його учасники в Залі органної та камерної музики переглянули концерт-реквієм за жертвами Чорнобильської катастрофи, організований артистами Рівненської обласної філармонії.
Відповідно до розпорядження міського голови до 33-х роковин Чорнобильської катастрофи з бюджету міста в рамках міської програми «Турбота» проведена виплата одноразової матеріальної допомоги 87 постраждалим. До Дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС проведена виплата одноразової матеріальної допомоги 43 учасникам ліквідації наслідків аварії 2-ї категорії і активістам чорнобильського руху міста.
А 13 грудня минулого року з нагоди відзначення Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вперше була проведена організована нашою організацією мирна хода від Покровського Собору до пам’ятного знаку «Жертвам Чорнобильської катастрофи». Там же відбувся мітинг і церемонія нагородження активістів чорнобильського руху грамотами і подяками міського голови, пам’ятними медалями і грамотами Рівненського обласного об’єднання Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», почесними грамотами громадської організації «Рівненські ветерани-чорнобильці».
Ліквідатори не стояли осторонь міського життя і беруть посильну участь у громадських заходах, що організовуються владою міста. На жаль, відкладається до кращих часів реконструкція Пам’ятного знаку «Жертвам Чорнобильської катастрофи». Хоча ми сподівались зробити це в цьому році. Нас підтримували міський голова і депутати, але COVID-19 – проти.
Нинішня ситуація в країні з вимушеною домашньою ізоляцією не дозволяють нам повноцінно працювати над реалізацією планів 2020 року. Не буде традиційних зустрічей з керівництвом області і міста. Однак 34 свічки пам’яті біля підніжжя нашого пам’ятника ми обов’язково запалимо. І квіти покладемо. З дотриманням норм безпеки звичайно ж. Адже життя продовжується і ми, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ще живі. Нам і зараз треба вижити, щоб завтра жити. Будьте здорові і бережіть себе.
Микола ГАЙБОНЮК,
голова правління ГО «Рівненські ветерани-чорнобильці»