Житла III-IV та XII-XIII століть виявили на Рівненщині під час Волинської археологічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України.
За інформацією Суспільного, в липні експедиція відпрацювала 32-й сезон в урочищі Шанків Яр біля Хрінників. Науковці продовжили дослідження багатошарової пам’ятки, розпочаті в 1993 році.
Завідувач археологічного музею Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав Погоральський розповів, що протягом липня науковці досліджували найвищу ділянку багатошарової пам’ятки в урочищі Шанків Яр.
Загалом розкрили 70 квадратних метрів, занурились на півтораметрову глибину. На цій площі виявили п’ять об’єктів. Один із них — це залишки наземного житла вельбарської культури. Це культура германських племен готів, які жили на території Волині в III-IV століттях.
Досить багатий матеріал було віднайдено в самому житлі. Це залізні та бронзові фібули, тобто застібки для одягу, монети римські. Крім того, знайдено повністю збережені тягарці для ткацьких верстатів, що є досить рідкісним, а також оброблені кістка і ріг. Тобто, можливо, це була якась майстерня в цій будівлі.
На цьому об’єкті знайшли також фрагменти кераміки – гончарної і ліпної.
Ще один цікавий об’єкт – залишки житла княжої доби XII-XIII століття, це вже період Русі. Тут існувало досить велике поселення в цей період. Очевидно, воно було пов’язане із городищем, тобто залишками фортеці в сусідньому селі Боремель. Але взагалі в княжу добу це було Перемильське князівство, є таке село Перемиль під Берестечком.
Серед знахідок, які трапились археологам під час експедиції – бронзова шпилька.
“Очевидно, ранньозалізного періоду. Майже щороку такі знаходимо, вони типові для цього часу. Кераміка – масовий матеріал, який щоразу нас супроводжує. Прясла з мергелю. Мергель – це така порода крейдяниста, м’який камінь і його легко обробляти. Ці два пряслиця були знайдені безпосередньо в житлі й ми можемо чітко прив’язати, що їх використовувала жінка, яка мешкала в житловій споруді княжої доби. Знахідки в залишках житла III-IV століть є типовим набором для готського часу”, – відзначив Ярослав Погоральський.
За його словами, римські монети поки що не ідентифікували, яких імператорів, тому що вони досить пошкоджені. Але є попередні здогади, що одна з монет належала до часів імператора Веспасіана, це I ст. нашої ери, вона використовувалася протягом багатьох століть. І вже десь у III ст. дійшла до готів. Фібули – типові для III-IV ст. Раніше в основному траплялися залізні фібули, цьогоріч маємо бронзову.
Археологи відзначили, що цю ділянку планують досліджувати в наступні роки. Буде цікаво дізнатися, що по сусідству знаходиться, наскільки це поселення далі тягнеться чи вже завершується. Воно було величезне. Якщо вельбарське – то одне з найбільших взагалі в регіоні. В княжу добу теж поселення було досить потужне. За масштабами це, безперечно, одна з найбільших пам’яток регіону. І одна з найкраще досліджених на сьогодні на території історичної Волині.
Після опрацювання знахідки передадуть у Рівненський обласний краєзнавчий музей.
Читайте також: Бігали, плавали і їздили, а гроші віддають для ЗСУ