На порозі Нового року ми загадуємо бажання, складаємо плани, плекаємо надії, нерідко покладаючись на диво.
Але, як свідчить життя, віра без діла – що птах без одного крила. Для здійснення мрій потрібні зусилля. Отож, прагнучи змін на краще, не відкладайте замислене на «потім», а беріться за діло вже зараз, крок за кроком наближаючись до визначеної цілі. Ось, наприклад, якщо давно про це думали, за вивчення англійської. А засновниця Рівненського Центру іноземних мов «Аякс» Яна ГЕРУС допоможе вам своїми порадами.
– Чимало людей, які почали вивчати іноземну мову, з часом наштовхується на психологічний бар’єр, який перешкоджає прогресу. Відтак настає розчарування, опускаються руки. Чи можна якимось чином подолати такий депресивний стан?
– Такі ситуації – доволі поширене явище. І стосується не тільки вивчення іноземної мови. Деякі наші студенти, бува, у відчаї запитують: «Ну коли я нарешті вивчу цю англійську?»
Від одного лінгвіста я почула цікаву історію про клінічного психолога Френсіс Шапіро, яка практикувала дуже незвичний метод позбавлення людей від травматичного досвіду, хвилювання, паніки та стресу. Вона помітила, що коли швидко рухати очима в різні боки, то це пришвидшує процес відновлення психічного здоров’я у пацієнтів. Їм стає спокійніше, зникає страх, хвилювання та негативні спогади, пов’язані з травмою. На сеансах вона почала просити своїх пацієнтів замість того, щоб дивитися в одну точку, розповідати про свої хвилювання, рухаючи очима в різні боки. Ну і, звичайно, всі подумали, що вона, м’яко кажучи, трохи дивакувата.
Але пацієнтам цей прийом допомагав. Спершу це пояснювали ефектом плацебо. Трошки пізніше, коли винайшли МРТ і почали глибше розбиратися у роботі мозку, з подивом дізналися, що цей метод можна пояснити науково. Виявляється, наш мозок саме по руху очей визначає рухаємося ми вперед, чи стоїмо на місці. Саме тому нам стає легше, коли ми бігаємо чи просто ходимо. Якщо помічали, то навіть коли нерухомо сидиш у поїзді чи машині та дивишся у вікно, це неабияк заспокоює. Усе завдяки саме цьому ефекту, який зумовлює рух очей. І це працює.
Звичайно, вчені ще не розібралися у роботі нашого мовного центру і не пояснили, яким логічним дивом, слухаючи іноземну мову, ми починаємо спочатку чути окремі слова, потім їх впізнавати, а згодом чітко розуміти сенс цих слів. Але ми можемо спробувати просто слухати і відчути ефект на собі.
Як психологиня обманювала мозок своїх пацієнтів, так само ми можемо обманути свій.
– А що, коли саме сприйняття іноземної на слух є найбільшою проблемою?
– Так буває. Як тільки деякі люди чують англійську мову, їхній мозок одразу відмовляється розуміти. З субтитрами начебто все розуміють, без субтитрів – ні.
Справді, вивчити граматику – це не проблема, можна легко освоїти й лексику, а от навчитися сприймати на слух для декого – набагато важче. От і виходить, що нерідко дехто знаєте багато з граматики чи з лексики англійської, але все одно не розуміють те, що чують.
Причина такої проблеми полягає в тому, що людина не розвивала цю навичку, коли почала вивчати англійську мову. Коли до мене приходять студенти для вивчення англійської з «нуля», я одразу, з перших занять наголошую на тому, що необхідно слухати англійську мову. Так, звичайно, не все зрозуміло.
Так, звичайно, замалий словниковий запас. Але почніть просто слухати. Без субтитрів, без пауз, без підготовки. Включили і слухаємо.
– У рекламних роликах інколи доводиться чути про те, що іноземну можна вивчити за лічені місяці, якщо не тижні. Це справді можливо?
– Щоб досконало знати іноземну, її треба вчити все життя. І то ще не факт, що володітимете нею так само, як носії мови. Тому всі ті ролики – лише приманка. Втім, є методики, які суттєво прискорюють процес освоєння іноземної. Можна, наприклад, скористатися методикою німецького вченого Германа Ебінгауза, який займався дослідженням людської пам’яті.
Так-от. Він побудував криву та вивів оптимальну періодичність, з якою необхідно повторювати матеріал, щоб він потрапив у довготривалу пам’ять. Щоб відправити матеріал у довготривалу пам’ять, необхідно повторювати його таким чином: 1-й раз – через 20 хвилин після вивчення, 2-й раз – через 9-12 годин, 3-й – через 24 години, потім – через 48 годин. Ще раз – через тиждень, далі – через 2 тижні. І останній раз закріпити через місяць. Дослідження показали, що цей метод допомагає запам’ятовувати в 4 рази швидше за один і той самий час. А це означає засвоїти матеріал у 4 рази швидше.
– Усе так просто?
– Не зовсім. Є одна проблема. Якщо використовувати ці рекомендації, то через місяць об’єм матеріалу, який ви повторюєте, буде більшим, ніж об’єм матеріалу, який вивчаєте. Тобто левову частку часу ми будемо просто повторювати те, що вже вивчили. Перспектива така собі.
Хоча насправді не все так погано. Спробуємо розібратися, як використовувати криву Ебінгауза на практиці. Опишу це у вигляді сценарію покрокових дій.
Варіант для тих, хто прокидається дуже рано. Це найкращий час для засвоєння матеріалу. Щоб краще допомогти мозку запам’ятати нову інформацію, вам необхідно зробити наступне:
- – одразу після заняття повторити те, що ви тільки що вивчили;
- – увечері того ж дня (перед сном) знову повторіть пройдений матеріал, а зранку наступного дня, перед виконанням нового завдання, повторіть ще раз.
Ось і все. Це перших 3 пункти, які згідно з кривою допомагають пришвидшити запам’ятовування у 2 рази. Як на мене, і такий варіант мегакрутий. Уявіть, ви пришвидшили запам’ятовування у 2 рази! Але, якщо ви хочете цей метод використати на 100 відсотків, треба буде створювати собі нагадування через день, тиждень, 2 тижні та місяць. Якщо ж вас влаштовує пришвидшення в 2 рази, то ви можете використати тільки полегшений варіант формату методу Ебінгауза.
Отож, швидкі успіхи в англійській мові – це реально. Навіть якщо зараз іноземна мова дається вам дуже складно.
– Все добре, але треба мати ще неабияку силу волі, аби щоразу змушувати себе вчитися. Адже завжди знайдеться якась причина, щоб нічого не робити. Зранку немає часу, ввечері – ліньки. Втомилися, домашня робота…
– Все це абсолютно нормально. І той, хто скаже, що в нього такого не було, – злукавить. Нашому мозку дуже важко пояснити, мовляв, давай, виконуй завдання, вчися! Можна, звичайно, воювати із собою. Але є кращий спосіб.
Привчити себе. Не потрібно забувати, що наш мозок спроможний полюбити не тільки те, що просте. А й те, що змушує нас приділити більше часу та сил.
Правда в тому, що просте швидко набридає. Навіть якщо на самому початку воно цікаве.
Спробуйте весь день дивитися YouTube, або стрічку соцмереж. Ввечері у вас з’явиться відчуття втоми. А ще якщо помножити це на відчуття дарма витраченого часу, то відчуємо розчарування й роздратування.
Насправді складності нам потрібні, бо саме вони дають нам відчуття радості, коли їх долаєш. Потрібно лише дозволити собі їх полюбити. Ось кілька практичних порад: регулярність – це те, що не потрібно порушувати; складністю можна і потрібно управляти.
Ми починаємо з маленьких кроків, щоб обережно відчути рівень, який достатньо складний, щоб не бути нецікавим, але і достатньо простим, щоб не бути не подоланим. Якщо дотримуватися цього правила достатньо довго, з’являється спортивний азарт. Потрібно приблизно від 60 до 90 днів.
Можна, звичайно, скоротити цей час, але з самого початку необхідно робити це з азартом та цікавістю, в ігровій формі. А ще бажано – в компанії інших людей, які розділяють ваші цілі. Тоді вам усе вдасться.
Спілкувався Василь БУСЬКО