2026 рік на Рівненщині пройде під знаком постаті, без якої складно уявити українську освіту й культуру. Йдеться про 500-ліття з дня народження князя Василь-Костянтин Острозький – військового, політичного та культурного діяча, чия спадщина має загальнонаціональне значення.
Пів тисячоліття потому його ім’я знову повертається у публічний простір – через виставки, дослідження та культурні події, які вже нині об’єднують музеї, бібліотеки й науковців області.
Хто такий князь Острозький і чому про нього говорять зараз
Василь-Костянтин Острозький був молодшим сином князя Костянтина Острозького, мав ґрунтовну освіту, володів кількома мовами та майже пів століття обіймав посаду київського воєводи. Він керував великими маєтностями на Волині, Київщині, Брацлавщині та в Галичині, брав участь у військових кампаніях проти татар, займався розвитком і заснуванням міст, зокрема Старокостянтинова.
Окреме місце в його діяльності посідає захист православної церкви та протистояння Берестейській унії. Князь фінансував будівництво храмів і монастирів, а також став меценатом освіти й книгодрукування.
Саме за його ініціативи постала Острозька академія – перший вищий навчальний заклад на українських землях. У друкарнях Острога та Дерманя побачила світ Острозька Біблія – перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.
Як Рівненщина готується до ювілею
До відзначення 500-річчя князя активно долучилися заклади культури та освіти області. У спільних проєктах задіяні Рівненський обласний краєзнавчий музей, Державний історико-культурний заповідник міста Острога, Музей книги і друкарства, заповідники Дубна, музей та мистецька галерея Національного університету «Острозька академія».
Тема постаті Острозького активно обговорюється в медіа, а кількість подій і дослідницьких ініціатив зростає.
Книжкова виставка в Рівному
Як повідомили в Рівненській обласній бібліотеці, у відділі краєзнавства, підготували книжкову виставку «Василь-Костянтин Острозький: 500 років служіння Україні». На ній представлені матеріали про різні періоди життя князя: родовід Острозьких, його маєтності, меценатську діяльність, заснування академії, будівництво храмів і монастирів.
Окремий розділ присвячений науковим дослідженням істориків і краєзнавців, серед яких Петро Кралюк, Петро Саух, Василь Ульяновський, Дмитро Ліщук та інші. З цими працями відвідувачі можуть ознайомитися безпосередньо під час огляду виставки.