«Авдіївка просить молитви…» — фотофейк, згенерований штучним інтелектом, облетів нещодавно українські соцмережі. Десятки тисяч поширень з такою ж кількістю «сумних» реакцій.
Такі «фото» з українським бійцями й закликом молитися за них — не новинка в мережі, хоча досі майже завжди викликають емоцію у випадкового користувача, який, не замислюючись, ставить реакцію на цю картинку, примножуючи їй охоплення.
Українці в такий спосіб стають ціллю для примітивних російських маніпуляцій. Кореспондентка АрміяInform Оксана Іванець розбиралася, що не так із цими картинками та як не потрапити в пастку, репостнувши черговий слізно-емоційний пост, створений російським ІПСО за допомогою штучного інтелекту.
Як експерта ми запросили Беату Куркуль, литовську художницю, яка відома завдяки своїм численним малюнкам українських військовослужбовців. Іноді мисткиня також використовує в роботі генеративну нейромережу Midjourney, що може створювати зображення на основі текстового опису, заданого користувачем.
Тож, нижче — короткий лікбез від Беати Куркуль на тему, як можна відрізнити згенероване нейромережею зображення від справжнього:
По-перше, якщо говорити про картинки, присвячені військовим, то звертаємо увагу на такі елементи:
Анатомія людей — перша і найяскравіша ознака, що картинку створено ШІ. Обличчя героїв гарні, але досить однотипні, а ось зображення решти тіла відверто «кульгає»: не вистачає пальців, додаткові кінцівки або їх відсутність, неприродно довгі шиї, «поламані» під шкірою кістки тощо. Волосся дівчини на картинці «з Авдіївки» — гладке і вкладене, ніби вона щойно вийшла із салону краси.
Шеврони, патчі, особливо із зображенням українського прапора — часто ШІ малює альтернативний варіант українського прапора чи герба, не домальовує якісь частини.
Камуфляж — поки штучний інтелект, принаймні Midjourney, не вміє генерувати український піксель. На окремих ділянках може видати щось схоже, а поруч зобразити зовсім інший патерн.
Саме в зображенні з військовими на колінах «з Авдіївки» перше, що впадає знавцям в око — це російський камуфляж.
Елементи екіпірування — підсумки, бронежилети, рації тощо — ці деталі теж генеруються досить криво, і часто в більшій кількості, ніж буває насправді.
Зброя — іноді можна досягти пристойного результату, але дуже часто зброя генерується дивно. У нашому випадку — зброя на грудях дівчини, яка «дивиться» в живіт.
Будь-які артефакти — у заявленій картинці зображений хрест із нехарактерними доповненнями, а постать Христа більше схожа на якусь балерину.
“По-друге, дивимось, хто запостив. Якщо це групи із сумнівними або надто узагальненими назвами штибу «Молимося», «Ми за Україну» тощо або всілякі фейкові акаунти на кшталт «Злого Бандери» — швидше за все, це черговий вкид”.
Як навчитися відрізняти справжні фото від таких «фейків»?
Розглядайте, багато розглядайте — як ШІ-картинки, так і фото воєнних фотографів, підпишіться на офіційні акаунти Генштабу, Міноборони, АрміяInform тощо — там викладаються тонни фотографій українських військових.
“Розвиньте в собі помірну недовіру, яка повинна «кричати» щоразу, коли ви в соціальних мережах натискаєте на зображення, що виводить вас із душевної рівноваги. Повторюся: тут має включитися аналітична функція мозку. Не емоції” — зазначає мисткиня.
Згенеровані штучним інтелектом зображення заполонили інтернет і вони вже не зникнуть, як би того не хотіли адекватні юзери соціальних мереж. Їх не заборонять, не заблокують, адже ШІ — відмінний інструмент сучасності.
І його можна використовувати як на користь, так і зі злим умислом. Тому з творчістю штучного інтелекту треба бути знайомим хоча б поверхово: як-от кажуть, обізнаний — отже, озброєний.
Темна сторона ШІ — це можливість для професіонала легко і швидко генерувати дуже реалістичні фейкові зображення, які потім можна використовувати в різних вкидах і навіть ІПСО: як-от у нашому випадку зробили росіяни, намагаючись хоч за допомогою ШІ поставити славетну українську націю на коліна.
І це не один і не два епізоди, це десятки маніпуляцій щодня. І ще — нейромережі дуже швидко розвиваються, якість зображень постійно покращується. Тож фейкові картинки ставатимуть дедалі реалістичними. Тому нам також треба розвивати логіку і аналітичні підходи…
Розбір фото — від Беати Куркуль
Читайте також: Історія проєкту, що допомагає постраждалим від війни на Рівненщині