У вересні, коли літо повільно поступається місцем осені, а на ринках з’являються соковиті фіолетові сливи, в українських кухнях знову оживає традиція, що прийшла до нас з далекого Нью-Йорка.
Рівнянка-волонтерка Лариса Міхай нещодавно поділилася у Фейсбуці не просто рецептом, а справжньою історією кохання – кохання до простих речей, які здатні об’єднувати людей через океани і десятиліття.

Коли пост у Фейсбуці стає магією
Те, що почалося як звичайний допис у соцмережі, швидко перетворилося на справжній флешмоб доброти. Лариса опублікувала фото свого сливового торта разом з історією рецепту, і раптом її стрічка наповнилася відповідями друзів. Хтось ділився власними фото випічки, хтось згадував, як пекла цей торт ще бабуся, а дехто вперше дізнавався про цей дивовижний десерт і одразу вирушав на кухню експериментувати.
Легенда з The New York Times
Історія цього торта почалася в 1983 році в редакції The New York Times, коли журналістка Маріан Буррос (Marian Burros) опублікувала скромну замітку про сезон італійських слив. Рецепт вона взяла у своєї подруги Лоїс Левін (Lois Levine), з якою вони разом писали кулінарну книгу “Elegant but Easy” ще в 1960-х.
Те, що мало бути звичайною сезонною статтею, несподівано стало культурним феноменом. Читачі The New York Times буквально засипали редакцію листами з проханнями повторити публікацію рецепту. Деякі навіть писали вірші, присвячені цьому торту! З 1983 по 1989 рік газета була змушена друкувати рецепт щороку в вересні.
Бунт проти забуття
У 1989 році редактори вирішили, що “досить”, і надрукували фінальну версію рецепту з меншою кількістю цукру, порадивши читачам вирізати та зберегти його назавжди. Але протести були такими гучними, що рецепт продовжив жити своїм життям – в кулінарних книгах, блогах, а тепер і в українських соціальних мережах.
Сьогодні це все ще один з найпопулярніших рецептів The New York Times з тисячами відгуків і варіацій. Маріан Буррос, яка вже на пенсії, досі пече його щосереня, особливо коли з’являються маленькі італійські сливи.
Секрет простоти
Чому ж цей торт так підкорив серця? Відповідь проста – в його неймовірній простоті та надійності. Це той рецепт, який ніколи не підводить, навіть якщо ви новачок у кулінарії. Основа – звичайне масляне тісто, а зверху – половинки слив, посипані цукром, лимонним соком і корицею. Під час випікання сливи карамелізуються, утворюючи золотисту скоринку, а їхній сік просочує тісто, роблячи його неймовірно ароматним і соковитим.

Рецепт, що об’єднує покоління
Оригінальний рецепт сливового торта (Plum Torte)
Порцій: 8 .
Час приготування: близько 1 години 10 хвилин
Інгредієнти:
- ¾–1 склянка цукру (залежно від солодкості слив)
- ½ склянки вершкового масла, розм’якшеного
- 1 склянка борошна, просіяного
- 1 ч. л. розпушувача
- Дрібка солі (за бажанням)
- 2 яйця
- 24 половинки слив без кісточок (ідеально – маленькі італійські сливи)
- Цукор, лимонний сік і кориця для посипання (близько 1 ч. л. кориці)
Читайте також: Кулінарна традиція до Дня Незалежності: пиріг «Слава Переможцям», історія та рецепт
Приготування:
- Розігрійте духовку до 175°C.
- Збийте цукор з маслом у мисці до кремової консистенції.
- Додайте борошно, розпушувач, сіль і яйця, добре збийте.
- Викладіть тісто в форму для торта з роз’ємним бортиком діаметром 20–25 см.
- Розподіліть половинки слив шкіркою догори на поверхні тіста.
- Посипте зверху цукром і лимонним соком за смаком, а потім корицею.
- Випікайте близько 1 години, поки торт не підрум’яниться, а сливи не пустять сік.
- Дайте охолонути. Подавайте теплим або охолодженим, з вершками за бажанням.
Секрет зберігання: Торт можна заморозити, загорнувши у фольгу. Він прекрасно розморожується при кімнатній температурі і не втрачає смаку.
Нескінченні можливості
Краса цього рецепту в його універсальності, про що свідчать тисячі коментарів читачів The New York Times, які діляться своїми експериментами протягом десятиліть.
Заміна фруктів: “Зробила вперше, використовуючи 4 склянки чорниці та малини. Це було ідеально!” — пише Джейн Ф. Марі Шапперт використовує цю версію як святковий хліб із журавлини вже багато років.
Експерименти зі смаками: Читачі додають ванільний або мигдальний екстракт, а Гейл поділилася: “Додала чайну ложку дрібно нарізаного свіжого розмарину — приємний, тонкий смак.”
Варіації з борошном: “Зробила з безглютенового борошна, і вийшло ідеально!” — розповідає Сюзанна. А Джон експериментував з кукурудзяним борошном: “Використав 1/3 склянки кукурудзяної крупи і 2/3 склянки борошна. Фантастично! Кукурудзяне борошно додає дуже витончений ‘італійський’ характер.”
Розміри мають значення: Читачі адаптують рецепт під різні форми — від тарілок для пирога до великих протвинь. “Подвоїть рецепт, і він чудово вписується в одноразові алюмінієві каструлі 13 на 9 дюймів”, — радить Неллі Армстронг.
Більше, ніж десерт
У світі, де все ускладнюється з кожним днем, цей торт нагадує нам про красу простих речей. Він говорить про те, що найкращі рецепти передаються від серця до серця, від покоління до покоління, від континенту до континенту.
Коли Лариса Міхай поділилася цією історією у своєму Фейсбуці, вона навіть не здогадувалася, що запустить ланцюгову реакцію добра. Тож сливовий торт з The New York Times живе новим життям в українських домівках, нагадуючи нам, що найпростіші рецепти часто виявляються найдорожчими.
Цієї осені, коли будете проходити повз прилавок зі сливами, згадайте цю історію. Можливо, саме ваш торт стане тим мостиком, що з’єднає ваших друзів і близьких в теплому колі спільних спогадів і смаків.
Якщо ви вирішите спекти цей торт, обов’язково поділіться фото – адже найкращі традиції живуть тільки тоді, коли ми їх передаємо далі.
Читайте також: Рецепт синнабонів з лохиною: ніжні булочки з ягідною начинкою