От люблю я восени ходити на овочевий базар. Саме туди де люди продають овочі, які вони виростили самостійно. Які ж вони гарні, різнокольорові, пахучі та апетитні. Від різнобарв’я перців, помідор та баклажанів розбігаються очі. Таке враження, що вони виготовлені десь на іграшковому заводі, а не вирощені з маленької зернини.
Але до осені ще трохи є час, тому можна таку красу виростити самостійно. Маючи бажання, трошки часу і клаптик земельки. Не дарма кажуть, що з роками людину тягне ближче до землі. Якщо в 20 років робота на городі була важким обов’язком, то після 45 вона трансформувалась у майже необхідність. І це не тому, що забезпечує продуктами харчування. (їх деколи економічно-вигідніше купити). Головне дотримуватись правила міри. Робота, як і все інше в житті, має давати людині задоволення. Якщо не матеріальне, то моральне. А краще коли ці поняття поєднуються. Тому не треба засівати гектарів декілька овочами. які потім треба роздати, щоб не згнили.
Помідори
Підготуйте стільки розсади, скільки знадобиться, але з невеличким запасом. Помідори налічують дуже багато сортів. Деякі з них краще вживати в їжу відразу, деякі консервувати. Але всі вони вирощуються практично однаково. Насіння висіюють на розсаду, яку потім висаджують у відкритий грунт. Саме зараз час зайнятись підготовкою розсади. З власного досвіду раджу сіяти по одній-дві зернинки в окремі лоточки, або звичайні пластикові стакани.

Це дає можливість не завдавати шкоди паросткам помідор при пересадці, адже вони досить ніжні і люблять самотність.

Як тільки над грунтом з’явиться паросток і виросте на один-два сантиметри, треба підсипати землі, так щоб виглядали тільки зелені листочки. Це дає можливість укріпляти стовбур майбутнього помідора.

Перець.
Що стосується солодкого перцю, то його розсада не менш примхлива. Минулого року вирішила її також сіяти в окремі ємкості, як і помідори. Але щось цим панам-перцям не сподобалось, видно гуртом їм веселіше, і розсада була не дуже вдала. Відповідно і плоди також були середнього розміру і сухі.
Можливо зіграв той фактор, що насіння вже декілька років не змінювалось, а відбиралось з попереднього врожаю. Цьогоріч насіння свіже і засіяне в загальний лоток. Перець, на відміну від помідор сходить довше. Тому його краще накрити плівкою до появу перших паростків.

Цибуля.
Якщо завжди все робити як треба, то стає нудно. Тому будемо експериментувати. Зазвичай як ми садимо цибулю? Придбаємо сіянку і висаджуємо її весною, або восени. Хазяйки з досвідом збирають насіння (чорнушку) із так званих стрілок. Потім з цього насіння вирощують сіянку. Ми придбали насіння цибулі і засіяли його в лоток. Тепер ждем, щоб висадити в грунт не цибулинки, а розсаду.

Цим досвідом поділилась зі мною сусідка. Її цибуля була досить гарною. Побачимо, наскільки вдалим буде експеримент. Надалі обіцяю надавати фотозвіт про розвиток розсади.
Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»