fbpx

Майстер з Луганщини, який мало не загинув під обстрілами, дарує музичним інструментам друге життя

Діліться інформацією з друзями:

До тями Олег Давиденко прийшов уже в Рівному. Лише тут, далеко від рідного міста, сповна збагнув, що насправді відбувається довкола.

Усе змінилося в один день, коли вдосвіта 24 лютого Давиденків розбудив телефонний дзвінок. Подзвонила родичка і сказали, що почалася війна.
– На роботу того дня, звісно, вже ніхто не пішов, – згадує Олег. – А в обід прилетіла перша рашистська ракета, яка вдарила неподалік міста по непрацюючому аеропорту. Вибух був доволі потужним. Налякані люди почали виїжджати з Сєверодонецька…

– Це було 12 березня, коли ми в обід піднялися з підвалу до квартири, щоб приготувати собі щось поїсти, – розповідає Олег Давиденко. – Раптом почувся затяжний свист (щось летіло до нас)… Я тоді на власному досвіді пізнав, як сповільнюється час. Коли пролунав вибух, я боковим зором глянув на лоджію (за рік до війни якраз засклили її, вклавши у це всі заощаджені гроші) і, наче у сповільненій зйомці, бачу, як розлітаються на друзки спершу рама і шибки на лоджії, потім велике вікно в залі. І все це, ніби морський вал, насувається на мене…

Оговтавшись після всього пережитого і важкої триденної дороги, Давиденки вирішили, що сидіти без діла не можна, треба зайнятися волонтерством. Олег знайшов у Фейсбуці оголошення фонду «Руєвит», який розгорнув діяльність із підтримки ЗСУ. Туди й подалися. Там їх спровадили в Театр ляльок. Мовляв, ідіть плести маскувальні сітки.

Почувши, що фортепіано, на якому під час перепочинків грала одна з волонтерок – професорка з київського університету Юлія ВИШНИЦЬКА, фальшивить, Олег Давиденко взявся налаштувати його. А щоб це стало для всіх сюрпризом, приходив у Театр ляльок мало не на світанку і чаклував над інструментом. А за якийсь час реанімував ще й музичний антикваріат – фортепіано, якому 150 років.

Повну друковану версію можна прочитати на сайті 7dniv.rv.ua

Цей матеріал створено завдяки ГО «Інтерньюз-Україна» у межах програми «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю газети «Сім днів» і не обов’язково відображає погляди Державного департаменту США та IREX.