Про освіту під час війни на Рівненщині розповів журналістам директора департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Петра Коржевського.
Петро КОРЖЕВСЬКИЙ: «Нам треба охопити максимальну кількість дітей очною формою навчання»
Новий навчальний рік, як і два попередні, проходитиме в умовах війни. Це накладає відбиток на сам освітній процес. Які зміни він принесе? На ці та інші запитання журналіст газети «Сім днів» попросив відповісти директора департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Петра Коржевського.
– Петре Миколайовичу, розкажіть про структуру закладів освіти області.
– Освітня мережа Рівненщини налічує 542 заклади середньої загальної освіти і 9 – приватної форми власності. Маємо 287 закладів дошкільної освіти, де займається близько 33000 хлопчиків і дівчаток. Ще є 34 заклади позашкільної освіти, які відвідують 15010 учнів.
Професійна освіта представлена 19 закладами, в них здобувають знання 10862 студенти. У 21 закладі фахової передвищої освіти навчаються 23640 студентів. У 12 закладах вищої освіти – 14200 студентів.
Форма освітнього процесу
– У Міністерстві освіти й науки повідомили про те, що тепер школи можуть самостійно визначати структуру та форми освітнього процесу. Як це відбуватиметься?
– Науково-методичною радою міністерства, вищим колегіальним органом дозволено змінювати навчальну структуру. Але треба розуміти: ми маємо виконати всі навчальні плани, програми, витримати кількість канікул – не менше 30 днів. Якщо трапляються якісь форс-мажорні обставини, методична рада має право приймати рішення щодо зміни структури навчального року. Все залежить від безпекової ситуації, в якому форматі навчатися – це очна форма, змішана чи дистанційна. Цьогоріч навчання розпочалося 2 вересня й має завершитися 30 травня.
– Війна, на жаль, триває. Тому дуже важливо захистити дітей від можливих ворожих прильотів.
– У нинішньому навчальному році головне наше завдання, і на цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський, – охопити максимальну кількість дітей очною формою навчання. Але за умови створення безпечних умов.
У закладах загальної середньої освіти налічується 182 протирадіаційні укриття та сховища, 6 захищених просторів на перших поверхах, 172 мають найпростіші укриття – підвали. У 14 закладах немає можливості облаштувати укриття – їх треба будувати.
У дошкільних навчальних закладах є 59 протирадіаційних укриттів і сховищ; 158 дитсадків мають найпростіші укриття та підвали, 65 – уклали договори з іншими суб’єктами господарювання. У 5 закладах облаштувати укриття неможливо – їх треба будувати.
У 34 закладах позашкільної освіти підготовлено 4 протирадіаційні укриття та сховища. 14 – мають найпростіші укриття. 16 закладів уклали угоди з іншими суб’єктами господарювання.
19 закладів професійної освіти мають 19 сховищ протирадіаційних і найпростіших укриттів.
33 заклади фахової передвищої освіти мають 20 власних протирадіаційних і найпростіших укриттів, 13 – уклали відповідні договори з іншими суб’єктами.
6 закладів загальної середньої освіти – Гощанський, Острозький, Малинський, Корецький і два у Варашській громаді – невдовзі матимуть захищений простір. Тут вони зможуть з 1 жовтня перейти до очного навчання.
Дистанційна чи очна форма навчання
– Чи можемо говорити про те, що дистанційна форма навчання відходить у минуле?
– У цьому навчальному році 96% шкіл Рівненщини переходить до очної або змішаної форми навчання. Але є нюанси: 14 навчальних закладів знаходяться в «червоній зоні».
– Що означає в «червоній зоні»?
– Державна служба з питань надзвичайних ситуацій спільно з Міністерством освіти і науки випустила карти, які стосуються областей, що межують з державою-агресором. Рівненщина на півночі межує з білоруссю. Отож у «червоній зоні» можна навчатися очно за умови, коли обов’язково є укриття.
– За безпекою в школах нині стежать працівники поліції. Це дає результат?
– У минулому навчальному році у школах працювали 33 офіцери. Вони є працівниками Національної поліції й перебувають на її повному утриманні. Маємо ще 13 вакансій.
Я хотів би, щоб було чітке розуміння: поліцейський у школі – це не заміна сторожа. Це людина, яка має працювати на випередження, щоб не допустити конфліктної, кризової ситуації, повинна вміти комунікувати з батьками, педагогами тощо.
Про наболіле — оплата праці вчителя
– Міністр освіти і науки Оксе́н Лісовий заявив, що для вчителів нинішні соціальні стандарти неприйнятні й недостатні. Ви погоджуєтеся?
– Звичайно, зарплати педагогів не відповідають тому обсягу робіт, які вони виконують. Але чи маємо ми зараз моральне право все кинути і швидко задовольнити їхні потреби? Ми розуміємо, що це складна процедура. Ще у 2019 році, коли була прийнята постанова про підвищення зарплати вчителям, було зрозуміло, що коштів для цього в держави нема.
Як сприймають роботу вчителя люди, які не знають її зсередини? Вони думають, що вчитель проводить у школі визначену кількість годин і в нього є два місяці відпустки. Але ніхто не розуміє, що він величезну частину свого часу зайнятий тим, аби бути якісним у частині презентації свого предмета, в підготовці мультимедійних засобів: що він має бути суспільно корисним, хорошим класним керівником.
Зараз є багато робітничих професій, які оплачуються на порядок вище, ніж праця педагога. На мою думку, треба шукати формулу, щоб кожного року урівноважувати його оплату праці відповідно до виконаної роботи. У цілому вчителі заслуговують на те, щоб їхня праця була оцінена гідно.
– Ми писали про кількість заяв, які абітурієнти подали в рівненські виші. А чи є тенденція до збільшення числа охочих вступити до професійно-технічних закладів?
– Мене тішить те, що молодь розуміє: швидкий вихід на ринок праці дає можливість отримати якісь блага. Тому не обов’язково вчитися 4-5 років у виші. Щодо кількості поданих заяв у вищі навчальні заклади – питання дуже риторичне. Бо ми не бачимо зворотного зв’язку, чи випускники з дипломами працюють за професією. Наш ринок точно не потребує такої величезної кількості юристів, економістів; але щороку здійснюється їх набір. Тому зараз триває оптимізація закладів вищої освіти, щоб держава не несла таке велике фінансове навантаження.
– Тобто треба робити акцент на розвиток професійно-технічної освіти?
– Щоб підвищувати соціальні стандарти, мають бути надходження до бюджету. Надходження грошей дає бізнес, виробництво. Отож ми маємо поповнювати робітничий потенціал через профтехосвіту. Сьогодні багато підприємств відчувають гострий дефіцит кадрів.
Проєкт “Мрія”
– Наших читачів цікавить пілотний проєкт «Мрія». Кажуть, що це унікальний цифровий проєкт, який допоможе розкрити потенціал і талант дитини. А Ви як гадаєте?
– Цей цифровий проєкт покликаний відстежувати кожного учня – де він навчається, з якого закладу перейшов, вартість його підготовки тощо. Він ще не запущений у повному обсязі, відбуваються тестування. Треба унормувати всі процеси, щоб зі статистикою щось не зіпсувати.
До цього пілотного проєкту може за бажанням долучитися будь-який заклад.
– Зараз у соцмережах ведуться активні розмови про скорочення/збільшення літніх канікул. До обговорення цього питання долучаються педагоги Рівненщини?
– Є структура навчального року, яка передбачає не менше 30 днів канікул. Є 35 навчальних тижнів, гранично допустиме навантаження. Навчальні програми треба просто виконувати. Хто дискутує з цього приводу? Той, хто не розуміє структури освітнього процесу.
Тут не про це треба вести мову, а про те, щоб діти подолати освітні втрати, спричинені ковідом і війною, здобули належну освіту, стати успішними у своїй професії та загалом у житті.
Про освіту під час війни на Рівненщині розпитував Василь ЗАКРЕВСЬКИЙ
- Мешканці села на Рівненщині зібрали продукти для села на Херсонщині
Мешканці села Курозвани, що в Гощанській громаді, знову продемонстрували свою згуртованість, людяність та бажання допомогти тим, хто цього найбільше потребує, і зібрали черговий гуманітарний вантаж для постраждалих від війни. Цього разу вони долучилися до збору овочів, консервації та інших продуктів…
Читайте також: Вартість порцій шкільного харчування на Рівненщині є серед найнижчих