Вже з 1 вересня 2025 року школи, у яких навчається менше ніж 45 учнів, можуть залишитися без державного фінансування. Це — наслідок нової урядової постанови, яка змінює підхід до розподілу освітньої субвенції.
За даними дослідження Education.ua, під ризиком — щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні. Більшість із них — у сільській місцевості. Урядовці називають це кроком до оптимізації мережі закладів і підвищення якості освіти. Натомість у громадах побоюються: замість покращення отримаємо ще більшу освітню нерівність.
Держава більше не платитиме за малі школи
Постанова Кабінету Міністрів №245, ухвалена 5 березня 2024 року, передбачає новий підхід до розподілу освітньої субвенції. Від 1 вересня 2025 року держава припиняє оплачувати працю педагогів у школах, де менше 45 учнів. Виняток зроблено лише для початкових шкіл, які отримуватимуть кошти незалежно від кількості дітей.
У 2026 році планка зросте: освітню субвенцію не отримуватимуть школи, де навчається менше 60 учнів.
Оптимізація чи закриття доступу до освіти?
В уряді пояснюють нові правила потребою оптимізувати мережу закладів, зменшити навантаження на бюджет і покращити якість освіти. Але на практиці це означає, що сотні шкіл можуть закритися, а тисячі дітей — залишитися без доступу до очного навчання.
Уже зараз освітня мережа скорочується: з 14 815 шкіл у 2020/2021 навчальному році до 12 268 шкіл у вересні 2024-го. За останні роки кількість сільських шкіл зменшилася на 20 %.
Які школи — під найбільшою загрозою
Згідно з дослідженням Education.ua, найбільше малокомплектних шкіл, які можуть припинити існування вже у 2025 році, — у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Лише в Тернопільській області офіційно зареєстровано 77 таких шкіл, тоді як місцеві громади повідомили про 32. Це свідчить про те, що плани щодо оптимізації ще не узгоджені на рівні громад і можуть торкнутися ще більшої кількості закладів.
Закриття шкіл відбуватиметься через відсутність державного фінансування. Але остаточне рішення — за місцевою владою.
Освіта — не рівна для всіх
Міністерство освіти і науки України аргументує реформу економічною неефективністю: навчання одного сільського учня коштує в середньому 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як міського — 24,4 тисячі. У деяких селах витрати сягають понад 50 тисяч гривень.
Водночас результати національного мультипредметного тесту показують, що учні з сільських шкіл в середньому мають нижчі результати, ніж міські. Проте експерти зазначають: причина не в учнях, а в умовах — нестача вчителів, сучасного обладнання, гуртків та позакласних можливостей. Тому зрівнювати міські та сільські школи лише за результатами тестів — несправедливо.
Автобус є — пального немає
Офіційно держава гарантує перевезення учнів до опорних шкіл після реорганізації. Проте приклад Житомирщини доводить: на практиці це не завжди працює. Через перебої з пальним шкільні автобуси не їздили, і 180 дітей із сіл тимчасово не мали доступу до очного навчання.
А що з учителями?
Після закриття чи пониження статусу школи доля педагогів залежить від місцевої влади. Якщо є вакансії — їх можуть перевести до інших шкіл. Проте часто людям доводиться шукати нову роботу або змінювати професію. За останні 6 років кількість учителів в Україні зменшилася на 16,2 %.
Освіта — не лише про гроші
Оптимізація шкільної мережі — болісний процес, особливо для сільських громад. І хоча держава прагне зменшити витрати та покращити якість знань, важливо пам’ятати: освіта — це не лише цифри в бюджеті. Це — доступ до майбутнього для кожної дитини.
Повне дослідження читайте на Education.ua
Читайте також: Чотири школи Рівненщини потрапили в ТОП-200