У двох поховальних камерах виявлено численні золоті прикраси, серед яких була й пектораль. Її, разом із залізним мечем у золотих піхвах, знайшли в короткому коридорі, що сполучав одну з поховальних камер із вхідною ямою.
Вага прикраси — 1150 г, діаметр — 30,6 см, виконана із золота 958 проби. Техніки виготовлення: лиття за втраченою восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями.
Пектораль виготовлено грецькими майстрами-торевтами на замовлення скіфської знаті як дипломатичний дар у другій чверті IV століття до н. е. в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея.
Витвір стародавніх майстрів складається зі 100 золотих фігур, які композиційно поділяються на світ життя та світ смерті. Прикраса вагою понад кілограм і діаметром 30 см пролежала в землі не одне століття.
Українського археолога й поета Борис Мозолевський, увійшов в історію світової науки, здійснивши одну із головних знахідок XX століття. Товсту Могилу не планували досліджувати, якби не наполегливість й інтуїція Мозолевського. Золота пектораль врятувала автора знахідки від комуністичних репресій. Адже наприкінці 1965 року в Києві Мозолевський організував вечір, присвячений поетам-шістдесятникам, популяризувати творчість яких було заборонено. За кілька днів його звільнили з роботи й узяли під нагляд КДБ.
Потім були нові археологічні пошуки. Мозолевський брав участь у розкопках кількох курганів, де знайшли цінні пам’ятки скіфської культури.
Але вершиною його розвідок стала Товста Могила поблизу сучасного Покрова на Дніпропетровщині, яка влітку 1971 року і подарувала дослідникові знаменитий на весь світ артефакт – золоту пектораль.
Джерела: Український інститут національної пам’яті