В окупованому Мелітополі продовжуються викрадення цивільних мешканців. Після 6 травня зник зв’язок з відомою в регіоні журналісткою Іриною Левченко та її чоловіком Олександром. Знайомі забили на сполох після того, як Левченки, які обоє вже на пенсії, перестали виходити на зв’язок. З’ясувати, що трапилось з родиною, надскладно ще й тому, що окупанти вимагають щоб в “комєндатуру” за інформацією про викрадених приходили тільки близькі родичі. А в Ірини й Олександра в окупації їх немає.
Про викрадення Центру журналістських розслідувань розповідає сестра Ірини Олена Руденко
Востаннє з Левченками був зв’язок у п’ятницю 5 травня. На вихідні Ірина й Олександр, як звичайні пенсіонери, могли поїхати й на дачу, в передмістя Мелітополя, де немає зв’язку, і на цвинтар, що за містом, доглядати за могилами рідних, і просто покататися. Тож тривогу близькі забили аж за три дні.
“Поїхали на дачу – там нікого немає. Квартири зачинені, велосипеди на місці. Що трапилося з Іриною і Сашею, достеменно не відомо!”, – говорить Олена.
Друзі намагалися дізнатися щось про долю родини Левченко в окупаційних “правоохоронних органах”, проте там повідомили, що інформацію нададуть тільки родичам.
Але всі родичі з окупації виїхали.
Тож наразі близькі володіють досить приблизною інформацією про долю викрадених. В перший день нібито Левченків тримали в приміщенні на вулиці Чернишевського, де зараз знаходиться одна з окупаційних правоохоронних структур.
Але потім Ірину забрали невідомо куди, а Олександр лишився. Нібито його звинувачують в “тероризмі”.
Спочатку рідні не заявляли про зникнення Левченків публічно, сподіваючись, що Ірину і Сашу відпустять, але зараз просять максимального розголосу, адже всі звинувачення вважають абсурдними.
“Звісно, що це нісенітниці, який тероризм може вчиняти родина пенсіонерів”, – переконані друзі родини й не втрачають надію, що найближчим часом Ірина й Олександр опиняться вдома.
Ірина Левченко в журналістиці з 1981 року. Працювала в заводських багатотиражках, мелітопольській “районці” “Новий день”, була собкором обласних і всеукраїнських друкованих видань.
Останніми роками через сімейні обставини майже не вела професійну діяльність, зараз на пенсії за віком.
Олександр Левченко працював на мелітопольському заводі тракторних гідроагрегатів, моторному заводі. А після виходу на пенсію більшу частину часу присвячував дачній ділянці.
Фото із сторінки Левченків у Фейсбук.
Читайте також: Рівненщина провела в останню дорогу п’ятьох Героїв