Централізоване опалення в Рівному, м’яко кажучи, бажає кращого. Багато мешканців міста часто-густо незадоволені якістю теплоносія і нерегулярним постачанням гарячої води, що змушує їх замислюватися над переходом на індивідуальне опалення.
Дехто намагається вирішити проблему, шукаючи альтернативні джерела теплопостачання. Здавалося б, це просте й зручне рішення: комфортний температурний режим, доступ до гарячої води в будь-який момент.
Однак масовий відхід мешканців багатоквартирних будинків від централізованого опалення, як твердять експерти, не лише не розв’язує проблему, а й створює нові виклики. Перевантаження електромереж, зростання витрат на обслуговування індивідуальних систем і збільшення споживання енергоресурсів – це лише частина наслідків.
На Заході платять не за площу, а за спожите тепло
Крім того, з досвіду Німеччини відомо, що квартири багатоповерхівок Берліна отримують тепло від центрального опалення. Зокрема, скажімо, Акціонерне товариство «Берлінська енергія та тепло» (BEW BERLINER ENERGIE UND WÄRME AG (BEW) BEW забезпечує центральним теплопостачанням орієнтовно 1,4 мільйона берлінських житлових будинків. Підприємство є оператором найбільшої системи ЦТ у Західній Європі – має орієнтовно 2000 км тепломереж і 5,5 ГВт встановленої теплової потужності.
У невеличких німецьких містах жителі багатоповерхівок також отримають тепло з централізованої системи опалення. Наприклад, рівнянка Олена, яка вже понад 20 років проживає в Німеччині, розповіла нашому журналісту, що їхній будинок підключений до системи централізованого опалення, проте на кожній батареї у квартирах є регулятори витрат і розподілювачі тепла. Тому вони мають можливість не лише регулювати температуру в кожній кімнаті окремо, але й платити лише за використане тепло. І це дуже зручно, адже вартість опалення в Німеччині доволі висока.
Хибні стереотипи, які не відповідають реаліям
Щоб розставити всі крапки над «і» в дилемі вибору джерела теплопостачання, редакція звернулася до Громадської організації «Екоклуб», яка займається питаннями енергозбереження. Так-от, там, як виявилося, не підтримують рішення переходу на індивідуальне опалення в багатоквартирних будинках.
Експерт «Екоклубу» Михайло ЛУК’ЯНИК зазначив, що позиція «Екоклубу» така: центральне опалення – це неоціненний ресурс, який нам дістався у спадок від колишнього Союзу. Але цей ресурс, як будь-яке технологічне рішення, потребує модернізації та ремонту.
– Багато європейських країн активно розвивають мережі центрального опалення. У той же час в України за часи незалежності кількість споживачів центрального теплопостачання зменшилась чи не вдвічі, – зазначає пан Михайло. – Один з обласних центрів України повністю відмовився від центрального теплопостачання.
У суспільстві, зі слів експерта, існує стереотип, що індивідуальне опалення краще й дешевше.
– Зазначимо, що впродовж усієї новітньої історії встановлення тарифів на тепло було зарегульованим з боку держави та не відображало ринкової ситуації, – зауважує Михайло Лук’яник. – Виробники не могли встановлювати тарифи, які б давали можливість вкладати кошти в оновлення мереж і модернізацію обладнання. Як наслідок, втрати тепла в мережах збільшувались, як, зрештою, й кількість аварійних випадків.
Ці перевитрати закладали правдами-неправдами в тариф і лягали вони на плечі споживачів, які дивувались великим платіжкам і поганому теплу. Виробництво гарячої води в неопалювальний період у багатьох містах взагалі припинилось. Споживачі, де можливо, переходили на індивідуальні засоби обігріву, а де ні – просто встановлювали електричні бойлери, гаряча вода від яких відчутно б’є по гаманцю містян.
Останні кілька років держава взагалі заморозила тариф, що поставили підприємства галузі на межу виживання. Без фінансової підтримки теплопостачальники лише збільшують свої борги перед постачальниками енергоресурсів. Очевидно, до закінчення війни змін тарифної політики годі чекати. То чи є вихід?
Незаперечні переваги, доведені досвідом
– Варто зрозуміти, – каже пан Михайло, – чому ж в Європі централізоване опалення набирає такої популярності та чи є якість приклади в Україні.
Однією з важливих переваг централізованого виробництва тепла є можливість виробляти його з різних джерел. Це необов’язково газ чи дрова, це може бути спалювання сміття, скидне тепло підприємств, використання теплових насосів і багато іншого.
Виробники тепла самі обирають, чим користуватися. Кращі економічні показники ми бачимо при виробництві тепла та електричної енергії одночасно – так звані когенераційні установки. Вартість електричної енергії та тепла при такій генерації суттєво дешевші, крім того, виробники не залежать від постачання електричної енергії, що в сучасних умовах для України дуже важливо.
Європейські країни давно почали жити в ринкових умовах. Тому виробникам треба було шукати різні шляхи, щоб бути конкурентоспроможними. На сьогодні кількість споживачів центрального теплопостачання там зростає, оскільки такі послуги стали дешевші й зручніші, ніж індивідуальне теплопостачання.
Безпека централізованого теплопостачання
Другою перевагою централізованого теплопостачання є його безпека, споживачам не треба перейматись щодо справності обладнання, витоків газу тощо – основне питання цілісність мереж і можливість регулювання. На жаль, у Рівному майже щороку трапляються критичні ситуації через несправності такого індивідуального обладнання.
Третьою перевагою, особливо важливою в наші дні, є екологічність – перевести одну котельню на використання тепла від теплового насосу набагато легше, ніж зробити це в тисячах окремих квартир і будинків.
Центральне теплопостачання є критично важливою інфраструктурою для того, щоб перейти на відновлювані джерела енергії. Уявімо: якщо в кожній квартирі буде стояти котел, то перевести його на якесь опалення, що походить ж відновлюваних джерел енергії, буде незрівнянно складніше. Тому нам цю систему треба зберегти, розвивати таким чином, щоб люди були задоволені й платили менше. Бо зараз платять більше і якість послуг дуже низька, – коментує Андрій Мартинюк, виконавчий директор “Екоклубу”.
Він переконаний: використання відновлюваних джерел енергії – це дешевше. Людям потрібно відмовитися від викопних палив: вугілля, нафти, газу. Натомість слід максимально утепляти домівки і забезпечити таке центральне теплопостачання, яке буде брати тепло від різних відходів або деревної сировини, що відновлюється.
Є позитивні приклади, але їх небагато
В Україні є низка підприємств, які демонструють успішні результати. На жаль, це більше виняток, ніж правило, проте їхній приклад може слугувати дорожньою картою для інших міст.
– Поговоримо про це, – веде далі Михайло Лук’яник. – Один з перших кроків – заміна мереж, що дозволяє суттєво зменшити втрати на транспортування тепла. Старі мережі втрачають від 20 до 40% тепла, натомість у нових ця цифра може становити 5-6%. У містах Житомир і Звягель втрати тепла не перевищують 8-9 %, там замінено більшість мереж на попередньо ізольовані.
Наступний крок, як запевняє експерт, – встановлення більш ефективного обладнання, когенерації, котлів на біомасі. Це дозволить виробнику обирати найбільш вигідне джерело і технологію.
– До прикладу, ГО “Екоклуб” розробив техніко-економічні обґрунтування встановлення теплових насосів типу повітря-вода на централізоване теплопостачання, – продовжує пан Михайло. – Ці розрахунки свідчать, що використання теплових насосів для виробництва гарячої води – економічно вигідне та швидко окупне рішення. Цього року за нашого сприяння в співпраці з міжнародними партнерами та міською владою було встановлено два теплових насоси. Один – у лікарні в Костополі, інший – у басейні в Звягелі. Окупність обох проєктів – менша п’яти років. Разом з тим наші розрахунки також показали, що використання таких теплових насосів лише на опалення збільшує окупність до 13-17-ти років. А це є не дуже економічно привабливим рішенням. Тобто треба рахувати, яка саме технологія буде вигідна в конкретному місці на конкретні потреби.
Не менш важливим, як зауважує експерт, є автоматизація всієї системи, що дозволяє зменшувати залучення людей, яких зараз і так бракує. Водночас автоматизація мінімізує ризики втрат та аварійних випадків.
Важливим інструментом зменшення споживання тепла є модернізація будинкової системи теплопостачання та комплексне утеплення житла. З досвіду рівненських ОСББ можна говорити, що споживання тепла після проведення комплексної термомодернізації зменшилось на 25-50%. Це залежить від конкретного проєкту і його особливостей.
Взірець індивідуальної економії є
– Є в Рівному і взірець індивідуальної економії, – провадить далі Михайло Лук’яник. – У рамках пільгових програм на будинку встановили прилади розподілювачів з регуляторами на кожному з радіаторів. Це дозволило ще більше економити, оскільки мотивувало споживачів максимально вимикати споживання тепла за їх відсутності. Щомісячна плата нараховувалась не по квадратних метрах площі, а по частці споживання конкретною квартирою.
На разі, як розповів експерт, цей будинок отримав погодження на участь у програмі «ГрінДім» від Фонду енергоефективності. Там планують встановити тепловий насос для забезпечення гарячою водою та частковий догрів системи опалення. Одночасне встановлення на будинку сонячної електростанції мінімізує споживання електроенергії для будинкових потреб. Освітлення місць загального користування, роботу ІТП, ліфта, теплового насоса. За проєктними розрахунками, такий будинок споживатиме централізоване тепло лише 60 днів на рік.
Цей приклад свідчить про те, що використання таких технологій на рівні котелень може бути ще більш вигідним рішенням для операторів централізованого теплопостачання. Оскільки вони мають низку переваг – площі, потужності, навчений персонал.
Єдиний вихід – оновлення й модернізація
Приклади українських міст, де централізоване теплопостачання розвивається, свідчить про необхідність вкладати кошти не в компенсацію збитків підприємства, а в оновлення обладнання та заміну мереж. У таких містах були прийняті стратегічні плани розвитку централізованого теплопостачання.
– Це дозволило щороку за рахунок міського бюджету та залученої грантової допомоги виділяти немалі кошти на модернізацію галузі, – говорить пан Михайло. – Скажімо, в Житомирі щорічні витрати коливаються на рівні 100 млн грн. Причому половину коштів вдається залучати у вигляді міжнародних грантів. А в Черкасах гаряча вода є цілорічно, її вартість значно нижча, ніж вартість використання бойлера.
Після закінчення війни, як переконаний експерт, буде встановлено ринкову вартість як на газ, так і на тепло. В окремих містах вартість тепла зросте на 15-20%, а в інших – на 50-100%. Усе залежатиме від того, в якому стані буде підприємство та вся система централізованого теплопостачання в кожному з міст.
Проте тоді з упевненістю можна сказати, що успішні теплопостачальні підприємства зможуть продемонструвати в тому числі економічні переваги централізованого опалення. Ціна на гарячу воду й тепло там буде нижча.
Світлана ПІКУЛА, Василь ЗАКРЕВСЬКИЙ
Публікація підготовлена за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
- Поет «Розстріляного відродження», який надихнув музикантів через понад 85 років
Український блек-метал гурт «Drudkh» викликав справжній фурор серед поціновувачів жанру, випустивши композицію «Листопад», створену на вірші поета з Рясників Антона Павлюка. Альбом «Усі належать ночі» харківського метал-гурту «Drudkh», який включає цю пісню став черговим містком між минулим і сучасністю. Композиція…