Поїздка у Львів для мене завжди бажана, навіть коли вона неочікувана і спонтанна. За останні три роки я була у Львові частіше ніж за попередніх 20. Але і на цей раз Львів вкотре здивував.
На цей раз поїздка у Львів була пов’язана із роботою. Вона видалась трошки холодною трошки дискомфортною знову ж таки через холодну погоду ну і через відсутність світла. Вже начебто і звикли, але якось було все так шумно — генератори гудуть, машини по бруківці стукають, погода сіра і холодна, мокрий сніг пролітає, робоча зустріч почалась із замінування закладу. Ну але забігаючи наперед скажу що закінчилося все добре — пізно, але добре.
Це все було передмова. Львів завжди вміє здивувати. І от найцікавіше сталося коли я поверталася вже додому у Рівне о шостій ранку. Зайшла на залізничний вокзал і зауважила що центральний вхід перекритий, бо там будується пандус. Влада турбується про безбар’єрність — супер. Якщо ви були у Львові, то знаєте що коли заходиш на бокові двері там є виходи на перон. В мене ще був час тому я пішла в центральний зал, саме в той який були перекриті двері. Як ви думаєте чого я туди пішла? Тому що звідти лунала музика.
Львів. Орган.
Ну якби музикою зараз здивувати важко на вокзалі. Попри все що коїться навколо, музика присутня в нашому житті. Вона може лунати як з приймача на вокзалі, так і просто з вулиці. Але, по-перше, це були якісь незвичні для приймача звуки, а по-друге, 6 година ранку трохи зарано навіть для львівських вуличних музик.
Далі я побачила звідки лунали звуки. Я спочатку навіть не зрозуміла що це. Посеред холу залізничного вокзалу у Львові стоїть орган. Ну а що ви хотіли, це ж Львів. Вони ж не могли поставити там просто музичний синтезатор.
Звичайно що я була, скажемо так, приголомшена. Тому обійшла декілька раз навколо цієї споруди. Ще мене здивувало що він не просто стояв. А за ним сиділа органістка без взуття і грала. Я не знаю чи це дівчинка яка настроювала цей орган Чи це просто дівчина яка вміє грати на фортепіано вирішила пограти. Але виглядало це ну просто казково.
Нагадую 6:00 ранку, темно, холодно, залізничний вокзал, Україна, Львів, 2024 рік лунає жива музика органа.
Львів вміє дивувати!
На той момент мені здавалось що я знаходжусь в якомусь паралельному світі. Проте через 10 хвилин відправлявся мій потяг на Рівне, звичайно я зробила фото відео послухала скільки ще мала можливість й пішла на потяг.
Найцікавіше було коли я узнала історію цього органу. Це легендарний орган Жанни Кадирової, труби якого поєднано з російськими фрагментами розірваних ракетних снарядів, що впали в Київській області.
Вперше інструмент презентували на Венеційській бієнале цього року. Тепер він у холі львівського залізничного вокзалу щоп’ятниці та щосуботи буде видавати казкові звуки. На ньому гратимуть запрошені музиканти.
Ви розумієте взагалі навіть не символізм цього органу, а суть України.
Найстрашнішу зброю якою нас хочуть знищити ми перетворюємо в музику. І не просто в музику, а в інструмент унікальний який видає казкові звуки на залізничному вокзалі який у 22-му році став шелтером чи не для більшості українців які тікали від таких ракет.
Тобто якщо наші сусіди показують своєму населенню ракету і кажуть, що вона знищить українців. То українці через біль, через сльози, через кров ці ракети перетворюють в музику. І це не весела грайлива музика. Це звуки органа які торкаються таких закапелків душі про які ви навіть і не знали.
Наталія Ягущина
Читайте також: Скульптор з Рівненщини отримає премію Ніла Хасевича
- Двадцять ветеранів Рівненщини отримали сертифікати на квартири
Начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль вручив ветеранам грошові сертифікати на отримання квартир. На придбання житла держава додатково виділила нашій області майже 40 млн грн. Житло зможуть придбати 20 ветеранів з Рівненської, Дубенської, Вараської, Підлозцівської, Білокриницької та Костопільської громад.