День слов’янської писемності і культури, який відзначили днями, для Рівненщини має особливий зміст.
У колишній столиці удільного князівства Пересопниця, а нині це невеличке село, у 1561 році з’явилося на світ «Пересопницьке Євангеліє» – знаменитий історичний атрибут нашої Незалежності. Саме до нього прикладаються новообрані президенти України, даючи присягу на вірність українському народові.
Книга цінна для нащадків не лише змістом і графічним оформленням, а насамперед тим, що вперше написана мовою не церковнослов’янською, а староукраїнською, наближеною до народної. Саме тому, у травні 1989 року, орієнтовно на місці колишнього монастиря, де її писали на пергаменті під керівництвом архімандрита Григорія, стараннями активістів, письменників та за сприяння місцевої влади було встановлено пам’ятний камінь на честь української Першокниги. Цю подію за радянських часів приурочили до Дня слов’янської писемності і культури.
У часи Незалежності поруч збудували музей «Пересопницьке Євангеліє», який було урочисто відкрито у 2012 році.
Річниці цих подій відзначили з ініціативи рівненських письменників, ГО «Сильні українці», священників ПЦУ. Незважаючи на дощову погоду, у заході взяли участь не тільки мешканці села, але й гості з Рівного та інших населених пунктів, зокрема, й делегація переселенців з Маріуполя.
Урочистості проведено у місцевому храмі Святого Миколая Чудотворця, стіни якої ще пам’ятають молитви і церковні співи ченців того монастиря, у якому писалася ця духовна пам’ятка.
Настоятель храму архімандрит Григорій водночас є і керівником майбутнього монастиря Різдва Пресвятої Богородиці, який заплановано збудувати неподалік історико-архітектурного комплексу.
“Для кожного народу важливо знати і читати Закон Божий рідною мовою, – сказав архімандрит Григорій. – Євангеліє написане у стінах Пересопницького монастиря у середині 16 століття мовою, наближеною до народної, тобто української. Книгу оформлено у найкращих традиціях тодішніх фахівців. Мабуть, наша історія була б іншою, якби народна мова панувала б у нашій церкві ще з часів Ярослава Мудрого. Відтоді, як на чолі нашої православної церкви уперше став митрополит-українець Іларіон”.
У храмі лунали духовні піснеспіви камерного хору «Лукаш» Рівненського міського будинку культури під орудою заслуженої діячки мистецтв Галини Івченко.
Гості свята оглянули експозицію музею «Пересопницьке Євангеліє». Зокрема, на першому поверсі представлено макети давньоруської князівської Пересопниці, вишивки, виставки картин тощо.
Другий поверх музею присвячено «Пересопницькому Євангелію». Тут модератор зустрічі, голова обласної організації Національної Спілки письменників України Ірина Сваха оголосила хвилину мовчання на честь про українських воїнів, які загинули у боротьбі з російськими агресорами, захищаючи нашу свободу, незалежність і духовні скарби нації.
Про тернистий шлях українського слова на сторінки українських духовних книг, зокрема «Пересопницького Євангелія», про боротьбу місцевих активістів за гідне увічнення цієї духовної пам’ятки та необхідність збереження культурно-духовних надбань народу говорили письменники Микола Тимчак, Валентина Люліч, Неоніла Диб’як, поетеса-військовослужбовець Тетяна Камерістова, громадський активіст Микола Вельгус, депутат облради Ігор Ясенюк.
Колишній народний депутат Роман Омельчук наголосив:
«Над Україною нависла серйозна загроза, і нам, українцям, є що захищати. Тому нині нам важливо не втратити національну єдність».
Пам’ятним цей день став для Володимира Комаровського та Людмили Марчук. Їм вручено членські квитки Національної спілки письменників України.
Анатолій Гуменюк
Читайте також: 93-річний Євгеній Жолиняк з Оженина отримав статус борця за незалежність України