Вона – мама багатодітна, хоч має лише двійко своїх дітей. Решта – кількадесят крафтових ляльок власного виготовлення. Жителька Володимирця, що на Рівненщині Оксана Буравська «народжує» текстильні ляльки.
У Володимирці є крута «комісійка», а її власниця Оксана – мисткиня-рукодільниця і надзвичайно душевна і емоційно багата особистість.
Захотілось мені на нову канапу пошити подушок. Тож приятельки за тканиною порадили забігти у «Сімейний» комісійний магазин. А там, за дверима непримітного зовні будиночка зустріли мене очі Лялей і харизма Господині.
Нині пані Оксані 45, але любов до ляльок-забавлянок не пропала з дитинства, бо це казка, якої так нам усім бракує щодня.
Перша лялька народилась в Оксаниних руках вісім років тому. Це була текстильна лялька для своєї доні Анастасії, і була вона недосконала. До ляльки додались ліжечка та софки, шафки та атрибути – як і має бути у маленьких принцесок. Далі пішли зайці-тільди та сніговики, курчата та кумедні панчішні бджілки, хоч ні доня, ні старший син Андрій, зрозуміло, і не фанатіли ляльками. Зате фанатіла ними … мама!
– Я робила для дониних іграшок ліжечка – і для поні, для Барбі, цілі м’які частини були в цяцьках дитини! Вже їх нема – пороздаровувала, бо доня їх переросла. Потім пішли сніговички і домовички. А от років два тому відважилась зробити першу текстильну ляльку. Вона у мене й досі є вдома. Викроювати, шити у мене нема навиків, все робила експериментальним способом. На кожну роботу треба час, а його не вистачає, бо приватний магазин його забирає. І сім’я для мене вище усього! Мене з дитинства навчили клопотатися біля родини і я так роблю – бо це святе! – розказує пані Оксана про свої фундаментальні цінності.
Якщо укупі взяти весь час, потрачений на одну роботу – то це два-три дні. Але є дівчатка-лялі норовливі – то їм колір, то вбрання не подобається, тоді доводиться й тижнями «догоджати» немовляті. А майстриня так і каже – народила ляльку.
Та не було б того казково-лялькового світу, вважає пані Оксана, якби не розуміння і підтримка чоловіка Сергія. Він – її чи не перший критик. Та і я, як автор, уперше зачепилась око за дивовижну руду відьмочку, яку опублікував Сергій Буравський на своїй сторіс у Фейсбуці кілька місяців тому .
Усі ляльки унікальні, крафтові і для майстрині Оксани Буравської, як живі діти – кожна зі своїм характером, примхами та настроєм. А творити їх – справжнє задоволення і втіха.
Людмила Босик
Детальніше читайте тут