Презентація роману Мирослави Кирильчук у Рівному стала літературною подією
Черга за автографами, молодь у захопленні від реалізму та обіцянка театральної екранізації – так пройшла презентація роману “Микольцьове щастя” в Рівненській обласній бібліотеці.
Побувати на презентації книги – це доторкнутися душею до слова, таланту, історії. Наші душі так цього потребують! І все це відвідувачі отримали сповна під час зустрічі з авторкою Мирославою Кирильчук та видавчинею Юлією Сливкою.
Від Facebook до друкованої сторінки
Людей було багато – такої черги за автографами в Рівному не бачили давно. Особливо тішило те, що серед присутніх було багато молоді, яка виявилася у справжньому захопленні від живого, трепетного реалізму в сучасній літературі.
Формат презентації – діалог між видавчинею та авторкою із включенням зали – здавався традиційним. Але Юлія Сливка перетворила цю зустріч на справжній мотиваційно-емоційний мовно-історичний буктрейлер. Коли видавництво дбає не тільки про прибутки, а й про духовну культуру та історичну пам’ять, з’являються справжні шедеври.
Унікальна історія створення
Роман «Микольцьове щастя» має надзвичайну історію народження. Книга спочатку творилася у Facebook – читачі сперечалися, підказували сюжет, вимагали продовження. Потім з’явилася друкованим накладом 5 тисяч примірників у видавництві Юлії Сливки, який уже розтанув у руках читачів.
Під час презентації ті, хто не був знайомий ні з авторкою, ні з романом, почули все: від створення першого розділу до мрії про театральну сцену, від літературного народження книги у соціальній мережі до першої редакції, від першого варіанту обкладинки до ілюстрацій перед розділами.
Чому варто прочитати
Це роман, який ніби про ваше село – у творі немає топографічної прив’язаності, але життєві історії персонажів здаються до мурашок знайомими. Розкішна мова тексту першою веде читача за сюжетом. Читачі впевнені: книгу треба екранізувати. І є добрі новини – вона оживе на сцені місцевого театру, адже сам режисер Володимир Петрів це пообіцяв.
Роман розповідає про людську долю і вибір, про ріст людини і її падіння, про вірність і зраду, про обов’язок і підлість. У сюжет вплетено історичні реалії українського буття – до радянських часів і в роки колективізації, у Другу світову й після. Є тут лінія повстанської боротьби за самостійність і селянської – за духовність, а лінії любові настільки кінематографічні, що читачі фейсбучної версії хотіли солодкого хепі-енду в стилі індійського кіно. У книзі інший, глибший фінал – змальований із життя тих, хто вміє крізь роки любити зболеним серцем.
Більше ніж письменниця
Мирослава Кирильчук – авторка, яка вміє ділитися і відкривати сенси, що їх потребує читацька душа. Її поетична творчість має філософську глибину, а ще вона вміє говорити з дітьми. На зустрічах зі школярами письменниця вчить їх записувати сімейні історії, із яких потім можна створити книгу. Це надзвичайно цінно – берегти родинні скарби й відчувати зв’язок поколінь.
Багато учасників зустрічі зітхали з гіркотою: «А в мене вже немає в кого розпитати…» Усе треба робити вчасно: і любити, і цінувати. Тому ще одна духовна цінність «Микольцьового щастя» – триматися родинного кола, як тієї клямки на дверях до щастя. Не всім ті двері відчиняються, бо беремося не за ті клямки.
Літературне диво сучасності
«Микольцьове щастя» – це роман, насичений символами від землі до персикової кісточки. Завдяки Юлії Сливці, яка розгледіла в рукописі Мирослави Кирильчук справжнє літературне диво, українська література отримала твір, який обов’язково стане явищем сучасної прози.
А читачам Мирослави Кирильчук залишається тільки приготувати полиці для її нових книг.
Мирослава ЖОВТАН
Читайте також: Не обов’язково далеко: куди їхати за емоціями