Наш світ постійно змінюється, і разом з ним еволюціонує і наше розуміння їжі. Замість звичного вибору “що є на обід?” все частіше постає питання: яка філософія харчування мені ближче? З одного боку – традиційна кухня, що живиться століттями кулінарних традицій, родинних рецептів та ситних страв, які асоціюються з домом та затишком. З іншого – веганство, що стрімко набирає обертів як свідомий вибір на користь тварин, планети та власного здоров’я.
На перший погляд це просто вибір продуктів. Насправді ж – дві різні філософії харчування, дві різні логіки ставлення до світу, здоров’я, тварин і навіть клімату.
У контексті вибору між традиційною та веганською кухнею важливо згадати історію Костянтина Юзвюка – рівнянина, зоозахисника, волонтера й військового, який залишався веганом навіть під час служби в ЗСУ.
Для нього веганство було не модою, а переконанням: він відмовився від будь-яких продуктів тваринного походження, включно з молоком і медом, і наполегливо поширював ідеї ненасильства та співчуття. Костя загинув у липні 2024 року на Запорізькому напрямку, але його принципи та приклад продовжують надихати багатьох. Сьогодні ввечері, 27 липня ми опублікуємо окремий матеріал про Костю – вегана, воїна й людину з чіткими цінностями.
Що лежить в основі
Традиційна кухня базується на продуктах тваринного походження: м’ясо, молоко, яйця, вершкове масло – основа багатьох страв, до яких ми звикли з дитинства. Її раціон легко забезпечує організм білком, вітаміном B12, залізом, але при цьому часто містить багато насичених жирів і холестерину.
Веганська кухня виключає всі продукти тваринного походження – не лише м’ясо чи рибу, а й молоко, яйця, мед. Основу раціону складають бобові, злаки, овочі, горіхи, насіння, рослинні олії. Щоб покрити потреби в певних речовинах (як-от B12, кальцій чи омега-3), доводиться шукати замінники або приймати добавки.
Калорії, клітковина і здоров’я
Традиційне харчування часто ситніше і калорійніше. Веганська їжа, навпаки, зазвичай легша – менше насичених жирів, більше клітковини, антиоксидантів. Проте, без належного планування веганська дієта може не забезпечити повноцінне надходження всіх необхідних нутрієнтів. Йдеться насамперед про вітамін B12, залізо, вітамін D та білок.
Етичний вибір і вплив на довкілля
Для когось веганство – не лише про їжу. Це свідоме небажання брати участь у використанні тварин. Традиційна кухня у цьому контексті сприймається як така, що ігнорує етичний аспект.
Є й екологічний вимір: тваринництво – один із головних чинників викидів парникових газів, високого водоспоживання та вирубки лісів. У цьому сенсі веганська кухня має менший слід для планети.
Культура і звички
Традиційна кухня тісно пов’язана з національною ідентичністю. Борщ із салом, паска, ковбаса на Великдень, це не лише про їжу, це частина культури. Веганська ж культура тільки формується, переважно у великих містах і серед молоді. Зараз уже можна знайти рослинні аналоги майже кожної традиційної страви – навіть сало з кокосової олії. Але в багатьох регіонах це досі сприймається як «дивина».
Ціна та доступність
Суперечливе питання. З одного боку, овочі, крупи й бобові – недорогі. З іншого, це якісний тофу, веганський сир або замінник м’яса можуть коштувати значно дорожче. До того ж, не в кожному магазині їх знайдеш. Традиційні продукти ж більш доступні в будь-якому супермаркеті чи на базарі.
Що складніше?
Складнощі є з обох боків. У традиційній кухні, це ризики переїдання, підвищеного холестерину, зайвої ваги. У веганській – потреба слідкувати за балансом нутрієнтів і адаптуватися до соціального оточення. Наприклад, не завжди легко знайти щось веганське в меню кафе у райцентрі чи на родинному святі.
Традиційна кухня – зручна, звична, культурно впізнавана. Веганська – свідома, екологічна, але вимагає більше зусиль.
Це не битва, де хтось виграє. Це два підходи до харчування – і, можливо, до життя загалом. Головне – усвідомлювати, що саме ти їси, навіщо це робиш і як це впливає на тебе та навколишній світ.
Читайте також: Ніжні та соковиті веганські котлети з кабачків