Унікальна знахідка з-під Дубровиці розповідає про давнє життя на Горині
На Дубровиччині знайшли козацький натільний хрест XVII–XVIII століть, пов’язаний із давнім річковим життям на Горині.
Історія інколи відкривається не з архівів і не з підручників, а буквально з землі — у момент, коли її вже майже ніхто не чіпає. Саме так наприкінці сезону металопошуку, перед настанням морозів, неподалік Гарячого поля на Дубровиччині було знайдено унікальний натільний хрест XVII–XVIII століть.
Знахідка поповнила приватну музейну колекцію Михайло Гриневич — історика й дослідника, директора Лючинської гімназії. За словами дослідника, хрест належить до різновиду так званих козацьких хрестів-штурвалів — натільних оберегів, пов’язаних із річковим життям і судноплавством.
Хрест для тих, хто жив рікою
Особливість знахідки — у її двосторонності. З обох боків хреста розміщені різні символи, що було нетиповим для масових виробів того часу. Така робота вимагала високої майстерності: йдеться не про просте литво, а про складний виріб із продуманою символікою.
Хрест добре зберігся — з цілим вушком для підвішування. Це свідчить, що його виготовили методом ювелірного лиття, а не грубої штамповки. Для XVII–XVIII століть така технологія означала індивідуальне замовлення і високий рівень ремесла.
Подібні хрести на Дубровиччині знаходили й раніше. Це не випадковість. Двісті–триста років тому Горинь була важливою транспортною артерією. За відсутності розвинених сухопутних шляхів саме річки забезпечували торгівлю, пересування людей і зв’язок між поселеннями. Човни, плоти, байдарки, річкові «чайки» були звичним явищем, а хрест на грудях слугував не лише знаком віри, а й оберегом для тих, хто щодня довіряв своє життя воді.
Що ще має розповісти ця річ
Двостороння символіка хреста ще потребує ґрунтовного дослідження. Попереду — аналіз орнаментів, порівняння з відомими зразками та спроба відповісти на питання, для кого саме він був виготовлений і який сенс у ці зображення вкладали майстри кілька століть тому.
Такі знахідки нагадують: Дубровиччина — край багатошаровий і досі не до кінця пізнаний. Його історія не завершена — вона продовжує чекати під землею, у воді й у пам’яті людей, які готові її слухати
Журналістка та медіаменеджерка з багаторічним досвідом роботи у регіональних медіа. Працює з темами соціальної політики, життя громад, комунальних рішень та створює матеріали про сучасні історії Захисників України. З 2023 року — директорка редакції газети «Сім днів» і головна редакторка сайту 7dniv.rv.ua.
У різні роки працювала редакторкою сайту, головним бухгалтером, заступницею головного редактора та управлінською ланкою видань «Сім днів» і «Літопис Заходу». Має досвід реалізації медійних та суспільно важливих проєктів у співпраці з українськими та міжнародними партнерами.