На піщаних околицях Гарячого поля біля Горині цими днями виявили рідкісний козацький хрест-штурвал кінця XVIII століття — знахідку, пов’язану з життям людей, для яких річка була дорогою і працею.
На піщаних околицях Гарячого поля, поблизу річки Горинь, знову озвалася історія. Цими днями тут виявили рідкісний козацький хрест-штурвал – унікальний оберіг кінця XVIII століття, пов’язаний із річковим судноплавством і козацькою традицією. Про знахідку розповів директор Лютинської гімназії на Дубровиччині, історик і краєзнавець Михайло Гриневич, який багато років досліджує місцеві артефакти. За його словами, козацький хрест металошукачем знайшов сусід:
«Цими днями на околицях Гарячого поля він натрапив на доволі рідкісний козацький хрест – штурвал. Артефакт поповнив колекцію».
Хрест добре зберігся у піщаному ґрунті, тож спеціального чищення майже не потребував. За словами краєзнавця, це лише другий відомий хрест-штурвал, знайдений на цій території. Перший такий артефакт він виявив раніше особисто.
/
Випадковою знахідку дослідник не вважає. У минулі століття річкою Горинь активно ходили човни, тут було жваве судноплавство, навіть сплавляли ліс до Прип’яті. Саме тому поява козацького хреста-штурвала на цій місцевості цілком закономірна.
Козацький хрест-штурвал має глибоку символіку. Він уособлює волю, здатність керувати власною долею та поєднання двох стихій – неба і води. Такі обереги носили люди, чиє життя й заробіток були пов’язані з річковими човнами.
Знахідка виготовлена з бронзи методом лиття. У хресті – 12 отворів, а точних аналогів йому не існує, що робить артефакт особливо цінним. Орієнтовний час створення – кінець XVIII століття, близько 1790-х років, період правління останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського.
На Дубровиччині й загалом у регіоні збереглося чимало артефактів тієї доби. І, як наголошує дослідник, подібні знахідки нагадують: наші предки мали високу матеріальну культуру та вміли створювати не лише практичні, а й символічно сильні й естетично довершені речі. Козацький хрест-штурвал із берегів Горині – яскраве цьому підтвердження.
Журналіст із понад тридцятирічним досвідом роботи в регіональній пресі. Працює з темами місцевого самоврядування, суспільного життя, історії, культури та розвитку громад. З 2018 року головний редактор газети “Сім днів”
У різні роки був кореспондентом, завідувачем відділу, заступником головного редактора та головним редактором у виданнях «Вільне слово», «Рівне», «Літопис Заходу», «Рівненська газета» та «Сім днів». У 2018–2023 роках очолював редакцію газети «Сім днів» і керував діяльністю ТОВ «Рівненська газета “Сім днів”».
У 2013 році отримав звання Заслуженого журналіста України.