Іноді одне речення в давньому документі відкриває несподівані історичні глибини. Так сталося й з Гощанським Свято-Михайлівським храмом, який, як вважалося, зведений 1639 року. Але завдяки цитаті з листів братів Ярофія та Гаврила Гостських, які розшифрував історик Володимир Собчук – вони стали ключем до сенсаційного відкриття.
Ось ця цитата про синів Романа Івановича Гостського: «Успадковане після батька місто Гощу, за реєстром 1589 р., Ярофій… тримав разом із братом Гаврилом, насправді ж вони вчинили поділ ще 10 жовтня 1588 р. За складеними в родовому гнізді листами, старший дозволив молодшому вибрати собі половину, яку той забажає. У результаті Гаврилові [майбутньому київському каштеляну й сенаторові Речі Посполитої] залишилися половина замку та міста Гощі й передмістя над Горинню від села Горбакова зі спільним подаванням Богоявленської та Михайлівської церков і половина в двох млинах та ставах під містом…».
Абзац маленький, але в ньому заховалася велика сенсація. Свято-Михайлівський храм Гощі, уперше згаданий у широко відомому історичному документі 1639 р. як уже зведений, завдяки історику Володимирові Собчуку, котрого я зацитував, постарішав на пів століття, а певніше, на 51 рік. Утім, він, безсумнівно, ще старіший.
Щодо Богоявленської церкви, то там гощанці молилися й у першій половині позаминулого століття…
Довідка: В оздобленні храму поєднується елементи ренесансу та бароко. У ризниці Михайлівської церкви зберігається портрет фундаторки Регіни Соломирецької-Гойської. На аркуші паперу, який тримає жінка в старовинному головному уборі і темній одежі, написано “Prawo na klasztor i skoly w Hoszcy. Roku 1639”. Художню цінність має запрестольна ікона у вівтарі та декілька стародруків, серед яких книга “Мінеї” 1761р видана в Почаївській лаврі.
Юрій КУЗЬМІН.
Читайте також: Чорними колесами крутили млини…