Перед Різдвом багато родин хвилюються, чи «правильно» накрили стіл на Святвечір. Священник і блогер Олексій Філюк пояснює, чому кількість страв — це не церковна вимога і за що насправді варто не переживати.
Чому не варто міряти Святвечір кількістю мисок на столі
Саме ця тривога щороку повертається в українські родини напередодні Святвечора.
Святвечір для багатьох родин починається не лише з молитви й очікування першої зірки, а й із перевірок: чи все готово, чи вистачає страв, чи не «порушена традиція». Особливо тоді, коли на столі не назбирується рівно дванадцять пісних наїдків, як заведено в народі. Одні додають до переліку хліб, сіль чи узвар, інші переживають, що зробили «не так». Але чи справді кількість страв має сакральне значення?
На це питання звернув увагу відомий священник і блогер із Тернопільщини Олексій Філюк, який у своїх дописах у соцмережах закликав українців дивитися на підготовку до Різдва без зайвого напруження й страху «не вкластися в норму».
За словами панотця, традиція готувати саме 12 страв на Святий вечір не має ані церковного, ані богословського підґрунтя. Це народний звичай, який з часом почали сприймати як непорушне правило.
Священник наголошує: кількість страв – це особиста справа родини. Хтось приготує більше, хтось менше, і в цьому немає жодного гріха. Він іронічно зауважує, що цифру «12» дехто сприймає майже як аксіому, хоча насправді вона не є обов’язковою для святкування.
«Хочете – готуйте 15. Але для чого? Особисто я, наприклад, наївся б простою картоплею, шматочком оселедця чи тушкованою капустою. Вечеря – це ваше право, але вона не має ні християнського, ні церковного підґрунтя», – пояснює він.
Окремо панотець зупинився на популярному поясненні, мовляв, 12 страв символізують 12 апостолів. На його думку, це радше красива легенда, ніж історична чи богословська істина. Учні Христа не дотримувалися кулінарних ритуалів – вони «їли те, що Бог пошле», мандрували й проповідували.
Про сенс, а не про кількість
Священник також нагадав біблійні сюжети, де Ісус годував тисячі людей лише хлібом і рибою. У цих історіях акцент – не на достатку столу, а на вдячності, спільності й вірі.
Ще один важливий момент – раціональність. Олексій Філюк закликає не перетворювати Святвечір на марафон біля плити, після якого частина їжі опиняється у смітнику. Надмірне готування, за його словами, часто не має нічого спільного ні з духовністю, ні з турботою про родину.
Особливо емоційно він звертається до господинь, які напередодні свят виснажують себе кухонною роботою. Священник переконаний: Різдво – це не про втому й «відпрацювання традиції», а про спокій, спільну молитву й присутність одне для одного.
Святвечір, наголошує він, не вимірюється кількістю мисок на столі. Головне – сенс, із яким родина сідає до вечері, і вдячність за те, що має. Усе інше – справа звичаю, а не обов’язку.
Журналістка та медіаменеджерка з багаторічним досвідом роботи у регіональних медіа. Працює з темами соціальної політики, життя громад, комунальних рішень та створює матеріали про сучасні історії Захисників України. З 2023 року — директорка редакції газети «Сім днів» і головна редакторка сайту 7dniv.rv.ua.
У різні роки працювала редакторкою сайту, головним бухгалтером, заступницею головного редактора та управлінською ланкою видань «Сім днів» і «Літопис Заходу». Має досвід реалізації медійних та суспільно важливих проєктів у співпраці з українськими та міжнародними партнерами.