У час, коли війна стала буденністю, а допомога фронту — справою небайдужих, історія Іванни Стець з Рівного вирізняється особливою наполегливістю та системністю. Разом із колегами вона зібрала мільйон гривень на потреби ЗСУ, забезпечивши військових необхідним спорядженням та технікою. Та на цьому її місія не завершується — Іванна мріє створити перший в Україні реабілітаційний центр сімейного типу для військових.
Зібрали мільйон гривень на потреби ЗСУ
Упродовж повномасштабного вторгнення директорка ТОВ «Асоціація управителів Рівненщини» голова правління ОСББ Іванна СТЕЦЬ та її колеги активно допомагають Збройним силам. Ця допомога вимірюється автомобілями, засобами радіоелектронної боротьби, спальниками тощо. На їх закупівлю вже використано майже мільйон гривень!
Іванна Стець нині мріє про створення сімейного реабілітаційного центру для військових. За її словами, цей проєкт на часі, дуже актуальний, його ніхто в державі поки що не реалізовував.
Першими в місті організували пошив спальників
Коли почалася війна, Іванна Стець та її колеги з ОСББ організували штаб в своєму офісі, куди невпинним потоком надходила допомога від рівнян, а далі – військовим. Тут якнайперше організували пошив спальників. Шукали в інтернеті швейні майстерні, в телефонному режимі домовлялися про їх пошиття вдома.
Спальники шили із спеціального матеріалу «Оксфорд», який не промокає. Тканину спочатку їм давали безкоштовно. На ентузіазмі, на добровільних засадах працювали швачки. Пізніше довелося купляти матеріали і платити людям за роботу.
Для військових пошили близько 100 спальників. Вони були дуже затребуваними на фронті. У той період їх не можна було купити в магазинах. Це зараз вони є у продажу в достатній кількості – і вітчизняні, і зарубіжні. Наш земляк, який воює вже третій рік, констатував: кращого спальника, який пошили в Рівному і передали мені, немає!
Затим неодноразово збирали гроші на турнікети. Це розхідні матеріали, і потреба у них завжди велика.
Війна потребує багато різних технічних засобів, які незамінні на фронті. Тому довелося займатися і камерами нічного бачення на автомобілі. Їх самостійно складав Юрій Новак. До речі, купувати їх в інтернеті дуже дорого.
Збирали гроші і на зварювальні рукавиці-краги для спеціальної бригади, яка на лінії зіткнення мотала колючий дріт. До слова, на кожен день треба було близько 50 пар рукавиць.
Для заохочення людей проводили розіграші лотереї
– У наш штаб у травні 2024 року від військових надійшов запит: треба авто! – говорить Іванна Стець. – Я офіційно зареєструвалася на сайті в податковій інспекції волонтером. Оголосила на фейсбук-сторінці перший збір на авто. За донат від 50 гривень люди могли взяти участь у безпрограшній лотереї й виграти призи. Серед них були і досить солідні, зокрема, поїздка в Карпати. Мої знайомі надавали в якості призу послуги манікюру; хтось приносив букети.
Мій колега Юрій Новак одягався у костюм ведмедя, і це додавало нашій акції привабливості. Ми тоді за день зібрали близько 20 тисяч гривень.
Вирішили це дійство повторити в інших містах. Від імені волонтерської організації звернулася за дозволом до Луцької міської ради. Але чомусь нашу акцію сприйняли як гральний бізнес. Правда, згодом нам повідомили листом: проводити захід можна, але при умові, якщо зміните назву акції, без розіграшів.
Натомість Тернопіль нам відразу дав добро. Правда, тут небагато грошей зібрали, бо не дуже вдалу локацію вибрали.
Найтяжчий і найдовший збір грошей був на авто для 28 ОМБР. Його купити попросив нас рівнянин, який тут служить. Я долучилася до збору коштів для колишнього голови ОСББ, який на війні з початку повномасштабного вторгнення. Потім цей транспортний засіб довелося і ремонтувати. Загалом купили для наших захисників два військові автомобілі, стільки ж – відремонтували.
До речі, більшість своїх подарунків передаємо не військовій частині, а безпосередньо конкретним військовослужбовцям.
Наші РЕБи рятують життя
Якось до Іванни Стець звернувся 23-річний військовий з тяжким пораненням: «Посприяйте у придбанні засобу РЕБ для моєї бригади, яка воює на харківському напрямку». Жінка зізнається, що вона і її колеги взагалі не знали, що представляють собою ці технології. Довелося вивчати це питання з нуля. Вийшли на вітчизняних виробників, які виготовляють РЕБи по 100-120 тисяч гривень. Якщо ж їх купляти в Інтернеті, то вони коштують в рази більше!
Через фейсбук-сторінку був відкритий збір на купівлю РЕБа. Знову розігрували призи. За півтора місяці зібрали необхідну суму – 88300 гривень.
Перший РЕБ купили для 71 бригади. Тут його бійці протестили, їхній висновок обнадіяв: працює дуже добре! До речі, виробники РЕБів за порадами військових постійно їх удосконалюють. При поломці ці технічні засоби протягом півроку ремонтують безкоштовно.
Звернулася з проханням купити РЕБ для свого чоловіка і голова ОСББ Наталя Старчевська. Також швидко зібрали кошти у сумі 113 тисяч гривень. Дуже посприяли у цьому родичі пані Наталі, які живуть за кордоном.
До акцій долучаються небайдужі люди. Іванна Стець висловлює щиру подяку працівниці облводоканалу Оксані Шепелюк, яка донатила всі збори, надавала призи для розіграшів. Підключала до цієї справи чоловіка, дитину, родичів.
Декілька знайомих Іванни Стець час від часу виділяють на військові потреби 5, 10 тисяч гривень. Правда, прізвища цих благодійників з певних міркувань не називаємо.
Долучаються і керівники деяких підприємств. Так, неодноразово сприяв фінансово директор фірми «Інтер-Бетон» Юрій Чаборай. До слова, він викупив на одному з аукціонів велику гільзу з петриківським розписом.
Збирати гроші для Збройних сил стало тяжче
Причин цьому декілька. За словами Іванни Стець, люди стали біднішими, доходи не зростають. Треба враховувати і той факт, що в багатьох сім’ях воює чоловік чи брат. Отож тут думають, як їх забезпечити формою, берцами, окремими технічними засобами. Приміром, форма, яку видають, гарної якості. Але надовго її не вистачає. На ці речі йдуть сотні тисяч гривень.
Бізнес теж підключається, але він, як правило, вже давно працює з конкретними підрозділами.
А ще, мабуть, люди звикли до війни. Подивіться на наші розважальні заклади – у них постійно багато відвідувачів. Військові, які приїжджають у відпустку, кажуть: таке враження, що тут зовсім інший світ. Не всі цивільні люди ставляться до військових з пошаною. Бачу по жителях міста: стали більш роздратовані, злі.
Голови ОСББ швидко зібрали 50 тисяч гривень
І в глибокому тилу, на переконання Іванни Стець, люди не повинні заспокоюватися. Якщо виникає надзвичайна ситуація, треба діяти рішуче і швидко. Так, військовий з Рівного отримав тяжку бойову травму. Ми вже думали, що він не виживе – 90 відсотків його тіла було в осколках. Незважаючи на складне поранення, на осколки у шлунку, легенях, він ще виносив своїх побратимів з поля бою. Поки не впав. Вже без свідомості його евакуювали. Під час транспортування з Дніпра до Києва нашому земляку треба було ввести одномоментно ліки на суму 50 тисяч гривень. З головами ОСББ швидко зібрали необхідну суму. Слава Богу, чоловік вижив, і зараз навіть їздить за кермом автомобіля.
Якщо є велике бажання, цей проєкт може стати успішним
Іванна Стець виношує заповітну мрію – організувати реабілітаційний центр сімейного типу. Щоб поселяти в них військових із сім’ями, аби вони краще адаптувалися до життя. Саме такий Центр, на її думку, може стати проміжним етапом між звільнення з армії і цивільним життям за допомогою психологів, реабілітологів. Бо проблеми із соціалізацією будуть великі. Взяти грошове забезпечення. Якщо військовий отримував в місяць близько 100 тисяч гривень, то в цивільному житті таких грошей не можна заробити.
Не тільки військовий має адаптуватися до цивільного життя. Цивільні люди мають навчитися з ним жити в соціумі, спілкуватися. Зрозуміти, що він ніколи не буде таким, як до війни. Бо у нього зовсім інші погляди, цінності на багато речей. І це не дивно – в очі смерті дивився.
«Держава поки що не розглядає такі проєкти, – каже моя співрозмовниця. – Але сімейні центри реабілітації для військових дуже потрібні. Бо у діючих центрах реабілітації вже зараз не вистачає місць. Я тут не бачу бізнесу, це більше благодійний напрямок. Щоб реалізувати мрію, треба докласти дуже багато зусиль – це пошук земельної ділянки, благодійників із-за кордону тощо. Мене підтримують мої колеги, знайомі. Якщо є велике бажання, цей проєкт може стати успішним».
«Зобов’язані знаходити сили на все!»
Запитую Іванну Стець, звідки бере сили. Адже вона займає відповідальні посади, є багатодітною мамою – виховує троє дітей.
«А де наші хлопці беруть сили? – каже ця вольова жінка. – Вони цілодобово перебувають в надскладних умовах. Їм на фронті у тисячі разів важче! Ми ж живемо, як вареники в сметані. Тому тут, в тилу, зобов’язані знаходити сили на все!».
Унікальна колекція гільз
В офісі керуючої компанії знаходиться унікальна колекція гільз. На кожній із них нанесено малюнок обласного центру, включаючи Крим. На зворотній стороні – вишивка. Є також дві гільзи із тризубом та картою України.
Великі гільзи за символічну ціну розмалювала рівненська художниця Євгенія Калініна, маленькі – безкоштовно.
Колекція претендує на занесення в Книгу рекордів України. Вона виставлена на продаж на одному із міжнародних сайтів. Але ціна, яку пропонують за неї, пані Іванну не влаштовує. Взагалі, є думка, щоб вона стала постійним виставковим експонатом у Рівному.
Василь Закревський
Читайте також: «Еко п’ятниця» на Пагорбі слави: рівняни згуртувались заради чистоти міста
- Жителів Рівненщини запрошують на всеукраїнську толоку БУР до Дня Конституції
28 червня 2025 року, у День Конституції України, по всій країні, включно з Рівненщиною, відбудеться всеукраїнська толока БУР — масштабна волонтерська акція, що об’єднає тисячі українців для прибирання парків, скверів і берегів водойм. Це не просто прибирання — це спосіб…