«Гілочка тернова мого народу», – так назвала Олену Пчілку сучасна славетна поетеса Ліна Костенко.
29 липня 2024 року минає 175 років від дня народження Ольги Драгоманової-Косач, яка творила під псевдонімом Олени Пчілки. Вона є матір’ю Лесі Українки, дочки, яка в сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
У районі Боярки м. Рівного є вулиця, названа на честь Олени Пчілки, а вчителька-філолог Рівненської гімназії № 6 Лілія Наконечна створила музей її імені, який може стати окрасою навіть в Україні.
Зібраний у музеї цінний матеріал, пов’язаний з життям і творчістю одержимої любов’ю до України та її народу цієї великої патріотки. Ініціативу створення музею підтримали адміністрація школи, батьки учнів, краєзнавці Іван Пащук, Богдан Столярчук, депутат Анатолій Чугуєвець.
Першими екскурсоводами були учні: Анастасія Рабченюк, Вікторія Бабецька, Іван Михасик, Маргарита Калюта, Тетяна Махник, Олена Метецька. Це заслуговує на високу оцінку департаменту освіти і вчителів міста, які могли б комунікувати з дирекцією школи та проводити в цьому неповторному музеї екскурсії й уроки.
Якою була родина Косачів?
Загалом осередком спілкування громадських діячів, митців, науковців. Голова родини Петро Косач був відомим юристом, меценатом. Його дружина Ольга – літературним критиком, перекладачем творів Овідія, Саффо, Діккенса, Гете, Міцкевича, Гейне, а ще – обдарованою письменницею. До слова, досконало володіла польською, французькою, німецькою мовами.
Талановита діячка тісно співпрацювала з Іваном Франком, Михайлом Старицьким, Агатангелом Кримським, Наталею Кобринською, Олександром Олесем… Друкувала свої твори, залучаючи широке коло авторів у своєму тижневику «Рідний край». Вона була спеціалістом у різних жанрах літератури. Захоплено читачі сприймали її оповідання, поеми, байки, драматичні твори, особливо багатьом припала до душі її збірка «Думки-мережанки».
Майже п’ятдесят років невтомно трудилася вона на ниві української літератури і культури, виступаючи як прозаїк, поет, драматург, видавець, літературний критик, фольклорист, етнограф, перекладач. У псевдонім Ольга Драгоманова-Косач обрала Олена Пчілка, «позичила», як сама писала, у невтомних трудівниць бджілок.
Творчий доробок авторки ще зовсім не вивчений, недостатньо поцінований. Ольга Драгоманова не раз бувала на Рівненщині, збирала фольклорний матеріал, знайомилася з історією замку в Рівному, побувала на його руїнах, написала кілька праць про подвиг козаків, битву під Берестечком…
Ольга Косач – жінка-академік, законодавиця моди, знаний етнограф.
Ця феміністка народила і виховала шестеро дітей: двоє синів і чотири доньки. Син Михайло став видатним українським ученим-математиком, його брат Микола – інженером-агрономом, головою земської управи.
Донька Ольга закінчила жіночі медичні курси в Санкт-Петербурзі. Оксана вивчала фізику й математику на Вищих жіночих Бестужевських курсах теж у Петербурзі, закінчила навчання в університеті м. Льєж у Бельгії. Ізидора отримала диплом у Київському політехнічному інституті.
Як склалася доля дітей відомих українців?
Син Михайло помер у 34 роки, Микола був гнаний радянською владою, арештований чоловік Ольги Михайло Кривенюк, а його дружина виїхала в Німеччину. Велика заслуга дочки Ольги в тому, що зуміла вивезти з собою родинний архів, який уцілів. Донька Оксана виїхала до Швейцарії, а потім оселилася в Празі.
Вона єдина з жінок Косачів, яку обійшли більшовицькі репресії. Найбільших випробувань зазнала Ізидора. У 1938 році її засудили до 8 років і заслали на лісозаготівлі в Архангельську область. Її чоловік Юрій Борисов загинув у сибірських таборах. До дня святкування 70-річчя від дня народження її сестри Лесі невільницю достроково звільнили.
Під час Другої світової війни Ізидора співпрацювала з ОУН і зазнала гітлерівського арешту. Жінка зуміла емігрувати до США. Там працювала швачкою, посудомийкою. Велика заслуга її в тому, що вона написала мемуари про її сестру Лесю, а також матір. До речі, комуністичні сатрапи прийшли до господи Олени Пчілки, щоб арештувати й вивезти до Сибіру, але вона вже була смертельно хвора.
Тетяна ПІЯР, просвітянка
Читайте також: Із Почаївської лаври зникла значна частина ікон