Художникові-самородку Степану Чуприні в листопаді виповнюється 110 років від дня народження. Митець створив близько 100 монументальних робіт, які вражають глибиною задуму, реалістичністю і масштабами.
За словами знаного мистецтвознавця Валерія Войтовича, треба, щоб про Степана Чуприну зі Степаня знали не тільки на Рівненщині, а й вся Україна та Європа. Бо він заслуговує на гідне пошанування.
Книга про художника
– Я зараз готую книгу про нашого знаменитого земляка, – каже Валерій Войтович. – У ній започатковую серію під назвою «Великі степанці».
Яким буде видання? На обкладинці книги буде картина художника, внизу напис: «Степан Чуприна». Англійською мовою поставлю підписи під картинами й невеличку анотацію про художника.
Полотна степанського митця вражають не тільки глибиною висвітлення подій, людей, в яких закарбувався час століть, а й розмірами, які сягають півтора метра і більше. Наймасштабніша з них – 2 метри 50 см!
Роботи народного художника знаходяться в Сарненському етнографічному музеї, в музеї Лесі Українки в селі Колодяжному, в Степанській публічній бібліотеці, в Степанському ліцеї. До речі, в цьому навчальному закладі зберігаються оригінали картин про Т. Шевченка, «Водохреща». А також мольберт, палітра і сотні ескізів, зроблені олівцем.
Хочу висловити подяку за сприяння в підготовці книги голові Степанської громади Петрові Кроту, директорці Степанського ліцею Тетяні Романцевій, завідувачці Степанської публічної бібліотеки Людмилі Радкевич, завідувачці музею історії Степаня Тетяні Крот, директорці Сарненського етнографічного музею Вікторії Дашко та Остапу Дітчуку, внуку Степана Чуприни.
Творчі здобутки митця
– Пане Валерію, розкажіть про творчий здобуток славетного земляка.
– Дохристиянський цикл картин Степан Чуприна написав у період свого навчання. «Вечір на Івана Купала», «В день на Івана Купала» відображають вшанування українського обряду, що був заборонений церквою. Свято проводилося в період сонцестояння і було культом поклоніння рослинності.
Особливо шанувалися в народі хліборобські звичаї та обряди. Їх митець майстерно відобразив на картинах «Свято обжинок», «Урожай». Ми бачимо, як степанські хлібороби кидають перший вогняний сніп жита кумиру, що стоїть у центрі площі, приносячи його в жертву за високий урожай. Дівчата, побравшись за руки, в колі ведуть танки, співають купальські, русальські та жниварські пісні. До цього циклу відносять також картини «Масляна», «На Андрія», «На Петра».
Велике полотно «Хрещення в Степані» веде нас до джерел християнізації Давньої Русі та Полісся зокрема. Процес хрещення на картині проводить візантійське духовенство під наглядом Волинського князя Всеволода, п’ятого сина київського князя Володимира, якому останній дав степанські землі в уділ, і, як пише літописець Нестор, «велів хрестити всіх». Хрещення відбувається на мальовничих берегах Горині, поблизу Валу із замком. На картині відтворено місцевий колорит, утвердження нової віри, нових звичаїв та обрядів.
Художник написав і цикл картин, присвячених національно-визвольній боротьбі українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького 1648–1654 років. Наш край мав своїх борців і героїв, був місцем багатьох сутичок між козацько-селянськими загонами та польською шляхтою. Цій вікопомній темі присвячене полотно «Перехід козаків через Степань».
На полотні «Козацький табір» ми бачимо сторожову вежу, де вартовий пильно вдивляється, чи не наближаються вороги. За літературними переказами на місці Берестецької битви побував Тарас Шевченко. Відвідавши «Славне поле», Кобзар виніс тяжкі думи, які пізніше вилились у поезію «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?».
На полотнах зображені історичні події
– Картини розповідають і про спустошливі набіги татар на наші землі. Які з них найбільш відомі?
– У XVII ст. Степань і його околиці зазнавали частих спустошливих набігів ординців, що сіяли смерть на нашій землі, палили, грабували, брали багатий ясир. Часи цих лихоліть самодіяльний художник зобразив у циклі полотен, присвячених боротьбі з татарами. Серед них: «Бій з татарами у Степані», «Козацький мурованик», «Татарський мурованик», «Ранок в Степані», «Татарський зашморг». На картинах митця можна побачити дівчину (художник написав ім’я «Роксолана»), яку татари ловлять для відправки в неволю, на іншому полотні зображено степанських дівчат, які вже пов’язані й готові до відправки. Картини вражають глядача героїкою і трагізмом.
– Поціновувачів таланту Степана Чуприни захоплюють і картини про життя, побут місцевих жителів. Що можете з цього приводу сказати?
– Дійсно, багато картин художника показують народне життя, побут, працю, відпочинок степанців, прообразами героїв яких є сам автор, його друзі, рідні. Особливо пам’ятні дві з них під спільною назвою «Ярмарок у Степані».В основу цих полотен ліг ярмарок 1925 року. Як відомо, з давніх часів Степань мав право на два ярмарки в рік, за наданими привілеями польських королів. На картині добре видно Литовський шлях. Сюди добиралися купці з Рівного, Корця, інших містечок України.
Степан Чуприна знайшов себе і в портреті
Йому належать портрети Тараса Шевченка та відомих земляків.
– Багато розмов, оцінок про знамениту картину «Зустріч Карла XII у Степані». Які події вона змальовує?
– Митець досить талановито змалював цю знамениту подію, яка відбулася поблизу замку князів Острозьких. Між іншим, про битву між шведським королем Карл XII з військами російського царя Петра І поблизу поліського містечка Степань 1705 року в історичних джерелах немає згадок. Відомо тільки, що в поході на Волинь цар підпорядкував гетьмана Івана Мазепу Олександрові Меншикову.
За історичними та народними переказами, шведський король після осади й взяття Гродно, переслідувавши росіян, дав у селі Кричильськ під Степанем один із перших боїв російському царю.
На лузі за «Пастовником» поблизу Степаня, в урочищі «Острівець», є донині великий насип, на якому стояла батарея військ Петра І, яка вступила в бій зі шведами. Це урочище й дотепер має назву «Батарея». На тому місці, вже набагато пізніше, пастухи на лузі знаходили снаряди від гармат.
Після перемоги над росіянами в Степані деякий час перебував шведський король Карл XII. Про цю подію згадується у «Волинських губернських відомостях» (1855 рік, №17): «1705 року у Степані деякий час знаходився шведський король Карл XII. Тут, в католицькому костелі, він разом із своїм штабом був присутній на богослужінні. Старожили твердять, що в пам’ять про цю подію на стінах костелу були зазначені рік, місяць, число і навіть години, коли Карл XII відвідав цей костел».
Нашому сучаснику, авторові книги Сергію Павленку «Іван Мазепа як будівничий української культури» (2008) пощастило віднайти документ, який підтверджує перебування російських військ під проводом Меншикова в нашому краї.
На місці битви на честь перемоги шведського короля над російськими військами Cтепанська громада планує встановити пам’ятний знак.
«Може, тисячу років чекало містечко Степань на мене…»
– Наскільки мені відомо, вже в радянські часи самодіяльний художник зазнав переслідувань. Що стало причиною?
– У 1989 році він зазнав цькувань на свою адресу за два портрети, які, на думку деяких степанців, популяризували бандерівців. Насправді пан Степан намалював людей, які ще в 1920-х роках були ініціаторами створення степанської «Просвіти». Звідки тут ноги ростуть? Свого часу в Степань радянська влада заслала чимало своїх людей.
– Що ще, крім видання книги, плануєте зробити для увіковічення пам’яті художника-самородка?
– У Степані я посприяв у відкритті пам’ятної дошки Леонідові Лук’янцю, організатору створення музичного училища. Тепер хочемо відкрити пам’ятну дошку і Степану Чуприні, а також назвати на його честь одну з вулиць. Є задум, щоб Степанському краєзнавчому музею присвоїти ім’я цього митця.
Ще раз хочу нагадати слова художника-самородка Степана Чуприни: «Може, тисячу років чекало містечко Степань на мене, Художника, – тож мушу творити».
Василь ЗАКРЕВСЬКИЙ
Читайте також: Спостереження за природою зменшує біль
- Баскетбольний трилер у першій лізі: рівняни виривають дві перемоги
Стартував другий етап у першій баскетбольній лізі. Рівненські баскетболісти змагаються за 1 – 8 місця і цих вихідних грали в Ужгороді. Вдалий початок: перемога над «Полтава-Баскет» Першим суперником рівнян стала «Полтава-Баскет», доволі досвідчена команда. Проте стартовий натиск рівнян полтавці не…